Спогади
матрасника

Звенигород

 "Дорогою володів Любомирович"

Світлини

Intro
Ото сиджу зара, а відчуття, що волосся на ногах рухається, як водорості десь там, глибоко на дні моря.
Значить вирішили ми з кумом десь повозитись нашими люмінівими кіньми (тре зав'язувати з таким формулюванням, бо до мене з гугла люди попадають по запиту про інтимні стосунки з цією копитною твариною )))). Ну так, як форма фізична наразі бажає кращого, вирішив, що поїдемо в Звенигород, там якраз проходив фестиваль "Захід". Ну що ж, накидано маршрутик не по трасі, домовились на 9єту ранку. 9єта ранку, дзвонить кум, каже ну шо їдемо, а я ввчері подивився програму фесту, і вона розпочиналась о 14:00, відповідно їхати сраня нема сенсу. Домовились на 2гу зустрітись на Пасічній.

Зустріч перенеслась на 3ту ))). Близько 3тої їду я собі по Пасічній, по тротуарі, i тут з кущів вибігає якийсь непонятний звір, серце в п'ятки, я тікати, а звір коло мене біжить. Повернувся і пойняв, що звір мене боїться, а була їх там ціла сім'я )). Сфоткав 2ох.

 Почекав на перехресті Пасічної і Пирогівки, хм … які смачні назви. Поки перелив воду в гідропак і кум надїхав.

Так ми і покотили в сторону Бережан. Там якраз файний спуск. Крутили ми педалі в розмовах про життя, попутно відбиваючись від собак. Так доїхали до львівської окружної. Трішки по асфальті і ми повертаємо на село Соснівка. Тут дорога чергується місцями асфальт, а місцями асфальто-ґрунтовка.

Взагалі, дуже файна вело-дорога, машин мало, а ті, що є, їздять повільно. Потім був поворот на Виннички. Трохи фоткаю. Тут непоганий асфальт. Так неспіша ми піднімаємось в село Гончарі.

Якийсь місцевий хлопака чуть шию собі не скрутив поки проходи повз нас разом з мамою, а з нього доносилась якась пісня, судячи з якості звуку грала в мобілці. Мабуть це круто. Повз церкву піднімаємось до роздоріжжя. Їхати вправо або вліво. Я планував маршрут по старій генштабівці, де є намальована польова дорога вліво, їдемо. Троха рвемо яблучок, що висять над дорогою. Доїжджаємо по цій дорозі до кущів ))), далі дорога йде назад вверх. Вирішили проїхати трохи вбік, зустріли двох дядьків з вусами, як в Гітлера. Вони кажуть, що була дорога колись, але Любомирович викинув трубу через потічок, по якій люди ходили, щоб йому кукурудзу не топтали і заросла дорога. Порадили перелізти через потік і там буде дорога. Ну що бум лізти. Тут ми отримали інтенсивну будяко-кропивну терапію, переважно на нижню пару кінцівок. 2-метрова кропива дуже пекуча.

Перебрались через потік, а там поле. Добре що вже покошене. Кілометр полем і ми прощаємось з дядьком Блудом, що йшов з нами від кущів через потік і по полю, виходимо на дорогу. Попри дорогу повно горіхів, досліджуємо. Є задум восени зганяти туди по горіхи.

Трохи вниз і ми опиняємось на трасі Шоломинь-Львів. Ідеальний асфальт. Нагадує асфальт між селами у Польщі. Тут ми тримали непоганий темп на рівні 25-30 км/год. Так докотили до Звенигорода.

На КПП сказали що вхід коштує 25 грн./день ми збирались тіко перекусити і їхати домів, і якось платити 25 грн було шкода. Купили квасу і сіли на на протилежному березі річки, де проходив фест. Посиділи, перекусили канапками та вафельним тортом і вже о 19:00 рушили домів.

Знову ідеальний асфальт Звенигород – Шоломинь. І виїжджаємо на найнеприємнішу ділянку, на трасу Бобруйськ (Бібрка) – Львів. Я не планував їхати трасою, але це був найшвидший варіант добратись додому. Ну тут було тупе вкручування з кількома зупинками, щоб сфоткати захід сонця.

У Львові розпрощались з кумом на Зеленій і я по Зеленій поїхав до площі Ринок, де мав побачення з коханою))). О пів на 9 був на площі Ринок, тобто від Звенигорода до площі Ринок 1,5 години.

Квас та споглядання фестивалю танців "Етновир". Танці македонців сподобалось, а їм сподобався мій ровер. Потім були індуси, які під музику Панджабі МЦ тупо скакали по сцені. Ми посміялись і пішли додому.
Загалом файний маршрутик на пів дня, відстань в 50 км. Вже взнав як їхати, щоб не зустрічатись знов з паном Блудом і тре придумати, як назад їхати не трасою і можна їхати ще раз. Хто зі мною?
З.І. Нарешті протестав свій ЖоПеС в бйойвих умовах. Річ дуже корисна, дозволяє якщо не уникнути блуду, то хоча б мінімізувати.

Мапа
Трек