Спогади
матрасника

Проект 365 – тиждень #12

Сьогодні мав би бути тиждень #13, але маємо те що маємо, наступного тиждня все вирівняєтся :). Цей тиждень аж рябить візочком :)

Нова домівка. Звичайно я про віртуальну домівку. Якщо рахувати погодинно, то роботи було не більше ніж тиждень, але якщо рахувати календарно то це проект тривалістю в рік, і кількаразовою зміною GUI. Але нарешті це сталось. Робота ще є. По часу… ну ненаю, мо рік :)

Перша. Наша перша справжня прогулянка на свіжму повітрі. Хоч сніг, тільки почав сходити і показав весь бруд що був під ним, нам це не завадило насолоджуватись чудовою прогулянкою.

Дідобаба. Приїхали дідусь і бабуся, і ми зразу пішли гуляти. Гуляли довго, а дід каже вже 20 років візка не возив :)

Кум. Що дивишся? Хресним татом будеш! Ось так піклуються в нас на роботі про програмістів, і дають по 3 монітори, щоб головою більше вертіли :)

Сюрприз. Ровер то мего вєщ. Дзвонить Оксана і каже а ми йдемо гуляти з доцею. Я кажу, файно вам, а я в офісі темному сидітиму. Поклав слухавку, шолом на бошню, і вйо в парк. 8 хв. і я вже сканую парк на предмет зеленого візочка. Бачу. Але мамуся читає якусь книжку і мене не бачить. Акуратно обїжджаю ззаду, і цьом в щоку. :). Ну хіба не вєщ ровир? Посидів 15 хв і за 8 хв був на роб. місці. В загальному 30 хв відсутності, то як три рази чай попити. А я його не п’ю майже.

I I sir. Закінчилась епопея з військоматом. Тепер я молодший лейтенант запасу. Як бум войувати, буду вас картами і координатами постачати, ібо вчили мене до тУпографічних військ.

Пєльмєні. В червоному куті команда в червоному, разом з командою в синьому в синьому куті, боролись проти фаршу і тіста, щоб з цього хаосу наліпити пельмешків для всіх бажаючих. Місія була успішно виконана, і все тісто та фарш були подолані. Ніхто не постраждав ну хіба що Берта.

Проект 365 – це спроба побачити кожен день свого життя збоку, і в кінці року, об’єднавши всі кадри в одну історію, побачити, як ж це було.