Чинадійово – Мукачево, або літо почалось / Спогади матрасника

Чинадійово – Мукачево, або літо почалось

05/06/10
Подорожі

Поміняв

Макарыч! Принимай аппарат. Махнул не глядя!”
© Олексій Татаренко

Світлини

Intro

В п’ятницю, ми всією родиною з 2ох великих чоловік і одної мацьопкої чоловічки поїхали автом в Закарпаття. Очевидно, що свого ровера я не міг лишити вдома, тим більше по переду було 4 вихідних дні. Про то як пакувати дитячий візок і ровер з 29″ колесами в авто, я розповім охочим окремо. Але зібрати мені його зайняло десь години 2.

Пєрвомай

Поки у всяких прорадянсько-російських родинах святкують це свято, справжні українці горбляться на городах, закопуючи бульбу на зберігання на літо. Українці знають, що вклавши бульбину в український земельний депозит на 3-4 місяці, з відсотковою ставкою ~1500% на термін, буде мати шо хряцати наступних 9-8 місяців, ще й свині стане пожерти.

Ще в 90тих, мої батьки, як і більшість батьків, рясно використовували дитячу працю у сільськогосподарських цілях. І ще тоді, стоячи з відром бульби, посеред широкого поля, весь в пилюці, я собі пообіцяв, що як виросту, то ніколи, ніколи не буду мати город з бульбою, не буду її садити, а буду заробляти гроші і купувати. Зараз я трішки помякшив свою позицію, бо як буду мати хату і городик, то трохи буду садити, щоб на початку літа мати молоду бульбу.

То був такий ліричний відступ-пояснення чому, я провів ці вихідні як не щирий українець. А вирішив я приєднатись до бескидівців і проїхати маршрутом санаторій Карпати – Чинадійово – Бабичі – Загаття – Іршава – Виноградово – Вілок – Бене – Берегово – Мукачево.

Народ їхав в 7 ранку зі Львова, я ж мав до них приєднатись в 11 в Сваляві. Як приємно сідати у мукачівку в 11 а не 7ій.

Свалява

Загрузився. Народу була купа. Особливо велосипедного. Виходимо на наступній і прямуємо до санаторію Карпати де є палац Шенборнів.

палац Шенборнів

Тут я трохи мав трабли з багажником на новому ровері, але все досить швидко відрихтували. Ще охоронці здерли з нас по 2 гривні, а якщо б ми проїхали трохи далі то зайшли б через вільний вхід.

Потім зовсім трішки, трасою Київ-Чоп і ми попадаємо в село Чинадійово. В цьому селі є дуже стара фортеця. Якщо непомилаюсь, зіі слів дівчинки-гіда збудованиа вона була в 14 столітті.

фортеця в Чинадійово

Взагалі мені дуже сподобалось в фортеці. Буду показувати фотки і розповідати про неї.

фортеця в Чинадійово

Колись Чинадійово було дуже важливим пунктом, але завдяки свому розташуванню, напасти на неї можна було тільки з одного боку, відповідно тільки з того боку є дві башти. У фортеці продумана система коминів в стінах, для обігріву фортеці. В даній споруді немає жодної краплі цементу. Стіни зводились за допомогою глини і яєць. Під час радянських часів тут була військова частина, а коли Україна стала незалежною, військова частина з’їхала, і 17 років фортеця пустувала. За цей час дуже зруйнувався дах.

фортеця в Чинадійово

Через 17 років нікому не потрібності, місцевий художник Йосип Бартош, бере цю фортецю в оренду в держави на 49 років. Власними силами і за допомогою небайдужих він пробує відреставрувати фортецю, і зробити з неї мистецький центр. Дах було відновлено, черепицю збирали з цілого села і околиць. Але нажаль більша частина дубу з якого був зроблений дах і простояв кілька століть зіпсувалась. Уцілі куски майже не можливо було пиляти і забивати в них цвяхи.

фортеця в Чинадійово

На даний момент відреставровано кілька кімнат, і дах. В фортеці є музей, де виставлені роботи Йосипа Бартоша, та його дружини. Часом виставлються інші українські художники. Є також багато скіфської атрибутики та атрибутики інших культур. Наприклад меблі, це точна копія меблів які колись були в фортеці, зроблені місцевим майстром. Фінансування від держави немає ніякого. Все робиться силами небайдужих людей. Навіть музей безкоштовний, і є скринька для добровільних пожертв. Також кошти виручені з продажу картин.

Зараз фортеця бореться за гранд від ЄС для повноціної реставрації. Цікаво, що багато українських художників не дуже поділяють ідею створення мистецького центру, поки ззовні фортецю не обліплять пінопластом і не заєвроремонтять. Орендарі ж хочуть лишити ззовні як є. Європейські мистецькі діячі, більше цінять те що є ніж наші.

Ми подякували дівчатам і поїхали далі на Іршаву.

Сакура

Тут зелень, зелень, зелень…

Сади

Старою кам’яною дорогою повз пахучі сади…

обід

З обідом на березі ріки Іршава…

Іршава

Ми доїхали до Іршави, крізь яку досить швидко проїхали, щось ніц нас там не зацікавило. За Іршавою був перевальчик, з якого був чудовий грунтовий серпантиний спуск майже до Виноградова.

Серпантин

У Виноградові, місевий хлопчина на велосипеді, провів нас до руїн замку.

Замок у Виноградові

А звідти така панорама міста.

Виноградів

Саме місто ми не оглядали, а поїхали на берег Тиси, щоб розбити табір для ночівлі. Їхали по ДЖПсу, і заїхали в ліс. Стоїмо посеред пісчаного рову, пташки співають різні пісні і різними голосами, душно, а здерев капає конденсат, ну чисто тропіки, а джпс показує що ми пливемо по річці. Так і було, тільки води там вже давно не було. Знайшли місце на кам’яній гальці, то всім крім мене був масаж, бо я ж як справжній матрацник вожу з собою надувний матрац :Р. Повечеряли, потринділи, і спуняти в семій підйом.

ранок на Тисі

За першу половину дня, в мене з’явилась чудова велозасмага, яка порядно гріла вночі. Ліг спати я в штанах і кофті, штани зняв зразу, пізніше проснувся весь мокрий, зняв кофту, знов просинаюсь бо жарко, розкрився, майже цілу ніч я спав розкритий, тільки зранку коли повіяло ранковою прохолодою я защібнув спальник. А так виглядав наш табір.

Табір на Тисі

Зібрались і о 8:30 рушили в дорогу.

По Тисі

Часом була і вода. Великі колеса і груба гума рішають ;)

Брід

Заїхали в центр Виноградова. В очі кидається велика кількість велосипедистів. А коли ми під’їхали до костелу, то я офігів. Зправа вхід в костел, зліва велостоянка. Чи порібні тут якісь слова?

Виноградів

Оглянули місто і махнули на Вилок. Прикордонне село, де все дубльоване угорською мовою, а старші люди навіть не говорять українською.

Вилок

Далі було чудове село Бене. Зверніть увагу на помальовані камінці. Все чисто, охайно. Всі таблички дубльовані, і для цього їм не потрібно офіційного статусу для мови, чи ще щось, їм треба, вони користуються і все тут. А який в них класний дім культури.

Бене

А потім було Берегово. Пообідали ситним боб-гуляшем, з квасолею для реактивної тяги і оглянули центр.

Берегово

І поїхали далі, по дорозі вітались з дітоприножчиком :)

Бусько

І ми вже майже в Мукачеві. Взагалі ми дорогу у 80 км подолали за 5 ходових годин, тобто в цих 5 годин входить обід майже годину. Огляд Виноградова і Берегова, фоткання, природні потреби, набирання води. і т.д. Я майже постійно бачив цифру від 25 до 32 на спідометрі. Це з баулами. А дороги на Закарпатті якісно кращі ніж на Львівщиіні, як і покриття так і розмітка, навіть водії на порядок толерантніші.

Паланок

Перед Мукачевом, за 5 грн., можна подивитись на тих во, в яких око більше як мозок.

Страуси

Дуже мені подобається їхній центр. Вже втретє тут.

Ратуша Мукачево

Класна набережна, якою ми поїхали в монастир. Ну чому у Львові немає набережної?

Набережна

Якщо глянути на фотожоплену ілюстрацію нижче, як думаєте, якій парафії належить монастир.

Пейзаж

Вигляд з лавки під липою. Планували ще пройтись хресною дорогою, але почався дощ, ми зачихлились і гайнули на вокзал.

Панорама

А так, я нацонально зачихлявся :).

Центр

На вокзалі сиділи десь години дві, готували чайок, слухали шансон від якогось дядька що їхав в Хуст. Забрались в Мукачівку і рушили домів. Дорога домів для мене була, 3 грн і 40 хвилин, для решти компанії ненаю скільки грн, але 5 годин. Тому в них такі лиця :)

Домів

А Меркурій махав нам па-па. )))

Меркурій

Взагалі, подорож мені дуже сподобалась, але я прекрасно розумію, що оглянули ми дуже мало, особливо другого дня. Тут треба або швидше їхати або більше днів, щоб оглянути все. Тому це буде просто розвідка, і наступного разу ця подорожу буде розтягнута на три дні, і буде набагато культурніша. Маєте шанс приєднатись :).

Сторіночка вело ґіка

Відстань від дверей до дверей: 169.98 км
Час крутіння педалів: 10:43 год:хв
Середня шаидкість: 15.9 км/год
Максимальна швидкість: 52.2 км/год

Мапа – згодом
Трек- згодом


14 коментарів

  • ALex 12:26 – 05/06/10

    прочитав на одному подиху – файно!

  • Dyak 12:29 – 05/06/10

    це добре, бо я коли написав то шось глянув дуже довге вийшло, ше скорочував.

  • ivok 12:40 – 05/06/10

    супер :)
    ми якраз на ці вихідні туди зібрались))))

  • Dyak 12:44 – 05/06/10

    там зара дощі, а якби було сонечко мо б і на черешні встигли :)

  • daymansiege 15:54 – 05/06/10

    Зачод!
    Колись виросту і теж так почну кататись :)
    І фотки гарні…

  • Dyak 16:01 – 05/06/10

    дяки

  • zymova 16:40 – 05/06/10

    ех гарне в нас Закарпаття)) з перерахованого була лише в Мукачево, але зимовому. весняне воно теж гарне))
    п.с. ліричний вступ мене порвав. додала на укрбаш частинку http://27589.ukrbash.org/ :D

  • Serjart 18:49 – 05/06/10

    Спочатку прокрутив знімки, а потім вирішив почитати. Круто ви провели час!

  • Dyak 20:52 – 05/06/10

    [quote name=”zymova”]ех гарне в нас Закарпаття)) з перерахованого була лише в Мукачево, але зимовому. весняне воно теж гарне))
    п.с. ліричний вступ мене порвав. додала на укрбаш частинку http://27589.ukrbash.org/ :D[/quote]
    Закарпаття взагалі кліматично окремий регіон тому полюбе варти уваги, а весною особливо, а за баш дяки, аж гордість розпирає :)

    [quote name=”Serjart”]Спочатку прокрутив знімки, а потім вирішив почитати. Круто ви провели час![/quote]

    угу, мені дуже сподобалось. А взагалі в мене крутиться ідея в голові, якось розвіртуалитимь блогосферою, якимось активним відпочинком.

  • Не Кіт 15:27 – 05/06/10

    про депозит картопельний класно написав) гарно провели ви час і фотознімки хороші. знайоме Береґово)

  • Dyak 15:32 – 05/06/10

    дяки :)

  • chrishoneybee 14:17 – 05/06/10

    Я, пригадую, на Закарпатті також звернула увагу на велику хмару велосипедистів на дорогах і в містах..
    Цікаво в чому суть феномену?.. :)

  • Dyak 14:24 – 05/06/10

    то європа ))))

  • Natalia 14:41 – 05/06/10

    [quote]Ну чому у Львові немає набережної?[/quote] мене постійно мучить це питання. для чого було річечку під землю, треба було навпаки окультурити її, мали б тепер як всі старовинні міста річку і легше було в спеку, і гарно

Залишити відповідь

Автор *

E-mail *

URL

Коментар *