Сокальський монастир оо.Бернардинів максимального рівня безпеки / Спогади матрасника

Сокальський монастир оо.Бернардинів максимального рівня безпеки

10/19/10
Подорожі

Сокальський монастир

Світлини

Отже, якось суботнім ранком вирішили ми поматрацити автом. І довго не обирали маршрут, а вбили двох зайців. Відвідали місця де я провів дитинство, і одночасно подивились на старий монастир, в якому тепер сокальська колонія. Колись я щодня бачив картину на фото згори. Оскільки мій щоденний маршрут до школи пролягав по мості через ріку Західний Буг, з якого і відкривається цей попсовий, але більш менш нормальний ракурс.

Зібравши всі манатки, в основному доціні, ми рушили в напрямку Сокаля. Всього 75 км, більш менш сносної дороги. Погода була так собі.

Дорога

Ця маленька подорож, дала нам зрозуміти, що тепер з малою не так вже й легко подорожувати автом. Оскільки доця бажає “Хлєба і зрєліщ”, відповідно кілька разів зупиняємось на перекус, і я постійно чую як позаду відбуваються якісь театралізовані дійства у виконанні Оксани. Так за годину добираємось до Жвирки, де власне і розташований монастир, і де я провів найцікавішу частину свого дитинства. Трішки гуляємо околицями, де я бігав гамняром. Ох і скільки ж я карасів і ротанів витягнув з цієї калабані.

Озерце

Вже мабуть і всіх гусей тих, що мене таким малим пам’ятають, давно пустили на зупу. А нові мене вже не знають і шиплять. До речі вперше бачу той ставок таким зацвілим ряскою.

Гуси

Трішки побродивши, назбирали горіхів і яблук, дочекались доки виспиться мала, і поїхали на міст. Знаю що ракурсів для зйомки кляштору є море цікавих, і я обрав найбільш популярний і найменш цікавий, ну то просто я лінивий, та і погода була не ахті, хоч і небо було чисте, проте це вже був вечір і було прохолодно. Але в планах є, наступного літа, на ровері об’їхати навколо, і познімати з різних боків, + нічну зйомку, адже це колонія, яка добре світиться.

Гуляємо мостом

Ось так стоїть він 400 років і дивиться як навколо все міняється. Все що буду розповідати пов’язане лише з моїми дитячими спогадами.

Сокальський кляштор

Навколо стін монастиря болота  і густі зарослі комишу, тільки одна асфальтована дорога веде до воріт. Біля однієї стіни є два озерця, з’єднаних каналом. В одному, яке не мало назви, була кришталево прозора вода, і ніхто ніколи не купався, зате завжди було море рибалок. Вода була настільки чистою, що ми піднімали по-плавки високо і опускали хробака на 1 метр вводу, і було видно як риба його їсть. Відповідно ловили ми там багато. Друге озеро називалось солдатським, і там завжди була скаламучена вода, бо всі купались там.

Сокальський монастир

На той час ми дуже цікавились кіньми, і здружились з тюремним конюхом, який одночасно й був тюремним свинарем. В тюремній стайні було близько 50ти свиней і двоє чи троє коней, для обслуговування тих  свиней. За кіньми потрібно було доглядати, запрягати, розпрягати, і т.д., нам дуже подобалось це робити, і навіть сперечались чия черга, а конюхові добре, менше роботи.

Сокальський монастир

За свою роботу, ми не тільки отримували спілкування з цими чудовими тваринами, а ще й час від часу нам перепадали, всякі штучки зроблені ув’язненими. Основним їхнім продуктом були ножі і ланцюжки на шию. І це все дуже високоякісне.

Сокальський монастир

Я мав і те і інше. Ланцюжок був пласким і мав насічку як на напильнику, і міг запросто пиляти різні предмети. До того ж цей ланцюжок було просто нереально порвати. В школі я на спор давав його рвати всім підряд, і це продовжувалось не один рік, поки все ж таки ланц не витримав тяжкої долі.

Західний Буг

Що кілька годин, над Бугом лунає сирена, і далі голос, щось там говорить, але чутно її лише пізно увечері, і вночі, коли на вулиці тиша. І чутно далеко. Здається вже писав, але напишу ще раз. Колись кожного місяця 8,18 і 28 числа, потягом Львів-Київ привозели нових ув’язнених, їх міліцейським коридором виводили з потягу, вели до авто, а потім з мигалками везли до монастиря. Нам було цікаво їздити дивитись на це на вокзал. Кажуть що ще жодному не вдалось втекти з цієї колонії.

Західний Буг

Скільки себе пам’ятаю, на Бузі завжди ловили рибу. Одним з найпопулярніших методів, була браконьєрська ловля підрівкою. Хлопці залазили на залізні конструкції на котрих тримається міст і ловили так рибу, ми ж частенько просто спостерігали. Та і рибнадзор частенько спостерігав і робив облави. Весело було бачити, як хлопаки, котрі щодено лазять по тих конструкціях і не бояться впасти, кидають підрівки у воду і як мавпи, швиденько перебираються по тих конструкціях, а дядьки з рибнадзору незграбно з тримтячими колінами, пробують їх наздогнати. Цікаво як там зараз ситуація з тим ділом. Бо колись, не було дня щоб під мостом не було хоча б з 10 чоловік.

Західний Буг

Ось так ми погуляли, по фоткали, а я позгадував якісь такі миті, які мені дуже запам’ятались. Можна було б ще поїхати в Сокаль, але вже був вечір, та і доня трішки вередувала, а додому 75 км. То ми вирішили, що влітку дослідимо тут все глибше. Можливо на роверах, я вже прикинув маршрутик.

Гуляємо

І заліземо в цей будинок, який як мені здається, є колишньою водозаборною станцією.

Будинок

Попри все написане про колонію, монастир виглядає величаво, і гарно, не зважаючи на свій негарний стан. І я щиро вірю, що колись, теперішні мешканці, переїдуть в більш доцільне для цього місце, а в монастир повернуться ченці, і я зі своєю доньою, або вже внуками, все ж таки побачу цю велич з середини, в тому вигляді, в якому воно було задумано з самого початку.

По темі можна почитати на Замках і храмах України від Блеки.


11 коментарів

  • ELECTRIC 06:12 – 10/19/10

    От не навчилась ще держава цінувати свої скарби, а радянський совок і далі панує в головах верхівки держави. Вигідно побудувати нову тюрму, а в монастир возити туристів. Таких об’єктів в нас валом і всі пропадають…

  • Dyak 06:34 – 10/19/10

    Так, совок привив нашим людям неймовірну байдужість до пам’яток архітектури, Відповідно люди які виросли за совка цього діла і не цінують.
    Як на мене, то є єдиний вихід, щоб врятувати це все, може і не патріотичний, але по іншому думаю ніяк, це іноземні інвестиції, єдине що іноземці не хочуть зв’язуватись з нашою державою.

  • Serjart 09:14 – 10/19/10

    Колись може й настануть часи коли держава займеться відновленням архітектурної та історичної спадщини, проте до того часу деякі об’єкти вже зникнуть взагалі.

  • усамедж 11:46 – 10/19/10

    [quote]Вода була настільки чистою, що ми піднімали по-плавки високо і опускали хробака на 1 метр вводу, і було видно як риба його їсть.[/quote]
    що піднімали? і чого аж по плавки? хробак – то звичайний хробак? а, поплавок, а не плавки )
    стосовно колонії – якщо стіни акумулюють добро, яке випромінювали монахи, і якщо воно перейде хоч до одного в”язня – то вже плюс. правда екскурсій в теперішньому статусі будівля точно не прийматиме

  • Sergij 14:15 – 10/19/10

    Мені здається, що тільки такі монастирі і мають можливість вціліти, бо покинуті дуже часто показують по телевізору у рубриках типу “10 найвизначніших архітектурних памяток 17-го століття”.

  • dyak 14:26 – 10/19/10

    думаю, монахи б ліпше зберегли монастир аніж, надзирателі

  • Тарас Назарук 21:48 – 10/19/10

    [img]http://www.dhm.de/lemo/objekte/pict/ph003508/index.jpg[/img] – фотко монастиря. на фотко німецькі сапери переправляються через Буг.
    [url]http://joanerges.livejournal.com/1188565.html[/url]

  • dyak 05:23 – 10/19/10

    Файна знимка, бачив її в Блеки

  • chrishoneybee 06:27 – 10/19/10

    так розповів гарно. дуже люблю ці розповіді з дитинства.. особливо історія про ланцюжок потішила :lol:

    п.с. А ще подумалось: щоб цікаво провести вихідний зовсім не треба далеко їхати. так багато всього цікавого поруч!

  • chrishoneybee 06:27 – 10/19/10

    а! і “по-плавки” мене теж спершу знітило. поки я не зрозуміла що це про поплавок! :D

  • dyak 08:49 – 10/19/10

    [quote name=”chrishoneybee”]
    п.с. А ще подумалось: щоб цікаво провести вихідний зовсім не треба далеко їхати. так багато всього цікавого поруч![/quote]

    толі єщьо будєт, в мене от фоточки проявляються ще з кількох вихідних :)

    [quote name=”chrishoneybee”]а! і “по-плавки” мене теж спершу знітило. поки я не зрозуміла що це про поплавок! :D[/quote]

    Я вже казав неодноразово, що маю з укр мови незаслужену трійку, бо мав мати двійку, і я так і написав “поплавки”, я шо винуватий шо фаєрфоксовий перевірятор, так мені виправив. Всі питання до нього :Р

Залишити відповідь

Автор *

E-mail *

URL

Коментар *