Ще трохи про історію кіно

03/30/11
Блог

manwithamoviecamera01Експерименти з кінокамерою почались ще тоді, до 30 років. Тоді пробували і зрозуміли силу монтажу, і пробували різні прийоми з камерою, як стопмоушн, всілякі накладання, хитрі ракурси, зйомку в русі, і т.д. Щось відпало, а щось прижилось і досі використовується.

Були в ті часи два дядька. Хер Вальтер Рутман та пан Давид Кауфман, більше відомий як Дзига Вертов. Ці два чоловіки зняли подібні фільми, і є думка що поляк взяв ідею німця,оскільки Рутман зняв свій фільм на два роки раніше за Вертова. А зняв він фільм за назвою “Берлін: симфонія великого міста” (1927). І фільмфактично є нарізкою кадрів життя міста. Різні прийоми монтажу і зйомки. Фактично такий собі фільм що показує можливості кіно. Ветров зняв фільм “Людина з кіно апаратом”. В тому фільмі дуже багато всіляких прийомів і хитрощів, але фактично фільм як такого сюжету немає. Просто нарізка кадрів. Але дивитись цікаво.

І ще

 Оскільки часи були радянські то і режисерам тогочасним нічого не залишалось як знімати правильне, читай комуністичнопропагандиське кіно. Хоч на той час це і виглядало як справді пропагандизьке кіно, зараз в цих стрічках проглядається певна іронія, з якою режисери їх знімали. Хоча можливо це так здається.

poster-08І один з фільмів це “Броненосець «Потьомкін»” (1925), котрий знімав в Одесі Сергій Ейзенштейн. Один з найвідоміших епізодів це придушення повстання на Потьомкінських сходах. Власне Ейзенштейн був одним з перших режисерів який зрозумів силу монтажу, і як за допомогою монтажу, одному й тому кадру придавати зовсім різні значення. Ну і епізод згаданий вище, чудовий приклад цьому. Також Ейзенштейн був великим противником звукового кіно, але потім не мав де діватись, як і всі інші.

Наше

dafbf4aaНу і звичайно Олександр Довженко. Укарїнський режисер, якого в Європі зараз визнають мабуть краще ніж в Украні. Дивились ми його фільм “Земля”. І чесно ажучи мені було дуже важко його дивитись. Вдома я мабуть його не додивився б. І це мабуть через те що в Довженкові жив драматург. І я б сказав що багато сцен подібні до театральної підготовки. Це фільм потрібно дивитись і думати про символи які показує режисер і т.д. Як я вже казав тяжкий, але обдумавши все розумієш наскільки глибокий зміст і продуманий кожен кадр.

Їхнє

І ше один відомий сер. Хоч сером він був на початку карєри, потім він став містером. Альфред Хічкок – майстер саспенсу. Скільки разів я чув це слово. І ніколи не задумувався, що ж то за саспенс. А це стан напруження, коли глядач знає що героя очікує небезпека, і переживає за нього натомість герой зовсім не очікує, і продовжує займатись своїми справами. Наприклад, дівчинка у великому бидинку бавиться ляльками, а ми бачимо в будинку тінь людини з ножем. І так 10 хв. Дівчинка бавиться а тінь пересувається.

39-steps-title-still

“39 сходинок” – цікавий детектив який ми переглянули. Фільм дуже цікавий і тримає до самого кінця. Хоч чесно зізнаюсь що фільм в мене залишив багато питань, які насправді не важливі, просто це такі собі кіноляпи. Ну і як для тих років це був супер фільм. Та і зрештою чим далі тим я більше розумію, що якщо ідея сильна і реалізація на рівні, то ці дрібнички просто не помічаються, а якщо і помітно то вони не мають значення великого.

А ще у цьому фільмі є цікаві прийоми Хічкока, які він часто використовує. Наприклад фільм починається в мюзік холі з виступа містера Меморі, і закінчується так само в мюзік холі виступом містера Меморі. Все завязується навколо певного обєкта, але сам це обєкт не є важливим. Тобто він є такою собі причиною, але не важливою. Просто і все. І ще багато. Також раджу переглянути.

Від мене

Взагалі зараз я дуже дивуюь чому я ніколи не цікавився старим кіно. Там є на що подивитись, і чому повчитись. І це справді вражає. Тепер тільки б знайти час щоб все передивиитсь.


3 коментарі

  • Назарук 07:43 – 03/30/11

    Старе кіно – це насправді дуже круто. Я от, наприклад, фанат стрічок 60-70-их років. Для мене це період золотих фільмів.
    Фільм Вертова навіть сьогодні дуже свіжо виглядає.
    До речі, Чаплін, як і Ейзенштейн, теж був прихильником німого кіно і дуже важко переживав появу звуку, тому ще десь десять років після того продовжував знімати німе кіно.
    В Хічкока є ще один цікавий прийом – він у багатьох своїх фільмах сам грає епізодичні ролі, які з’являються на кілька секунд) Його можна побачити практично в усіх його пізніших фільмах) Подивись North by Northwest, Rope, Verigo, Psycho (цей фільм вважається основополложником фільмів жаху), Trouble with Harry – це просто неймовірні фільми. Отримаєш величезну насолоду.

  • Dyak 07:46 – 03/30/11

    О дяки ТАрас за доповнення, в мене ці речі повилітали з голови :).

  • Назарук 18:16 – 03/30/11

    [quote name=”Dyak”]О дяки ТАрас за доповнення, в мене ці речі повилітали з голови :).[/quote]
    бачу у вас там цікаві речі розповідають) в мене теж є слабкість до кіно.

Залишити відповідь

Автор *

E-mail *

URL

Коментар *

Підпишись

Пузомірки

UA TOP Bloggers
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET