В Хорватію на авто. Планування / Спогади матрасника

В Хорватію на авто. Планування

04/17/12
Подорожі

Ще влітку 2011 року, надихнувшись досвідом vovsad’a, за що йому величезне дякую оскільки мені був важливий досвід подорожі туди з дитною, ми таки відвідали Хорватію, але все мені руки не доходили написати про це. Та велика кількість організаційних питань від знайомих спонукає взятись таки за звіт. Звичайно що для початку варото почитати звіти Володимира. Тут питання нащо тоді мій звіт? Але в мене були деякі нюанси які також комусь стануть у пригоді. Звіт поділю на кілька тематичних дописів. 

Нашій доці на час подорожі було 1 рік і 5 місяців, і ми трохи переживали чи не замала, та все було причудово. Отже що потрібно для подорожі в Хорватію для авто з малою дитиною. Хоча все можна повторити і без дитини :).  В нас все планувалось задалегіть, але через певних людей в кінці все робилось терміново і в хаосі. Тому якщо ви плануєте їхати в Хорватію, то варто починати планувати місяці за три-два.

Віза

Насправді в Хорватію українцям віза не потрібна якщо подорож запланована в період від 1 травня до 1 жовтня. Нажаль цей(2012) рік останній коли є такі умови, тому що Хорватія 1 січня 2013 року вступає в шенген. Та щоб доїхати автомобілем до Хорватії потрібно перетнути або шенгенську зону, або Румунію та Сербію, в які українцям також потрібна віза. Багато знайомих їздили в Хорватію з польским мультиком. 

Спочатку я пробував робити саму лише угорську візу через львівські турфірми, але все чого я добився це 3 тижні втраченого часу, двічі посунута відпустка(було незручно перед проект менеджером), і цвинтар нервових клітин.

Тому я вирішив робити так само як Володимир і самостійно отримати угорський транзит. В принципі тут нічого слкданого, окрім одного документу. Підтвердження про бронювання(часткової оплати) житла в Хорватії. Оригінал. Про отримання документу буде нижче.

По візу прийдеться їхати таки в Ужгород. Але звичайно можна ж поєднати приємне з корисним. Отже всі документи на руках і можна записуватись на прийом на сайті консульства. Там доречі є і перелік необхідних документів. Зараз запис набагато інформативніший і можна подивитись зразу вільні дати. Коли ж я записувався то дата давалась автоматом перша вільна, і вона була на 8 днів пізніше ніж запланований виїзд, Тому було вирішено їхати і розбиратись на місці. Корисним ще є те що тоді можна було здавати документи за членів родини. Зараз незнаю як, варто уточнити.

Вже в Ужгороді, я зрозумів що без запису попасти в консульство і здати документи майже нереально. Поговорив з Володею телефоном, потім підійшов до охоронця консульства і запитав поради. Тут я зрозумів що для ужгородців Львів значно далі ніж Ужгород для львівян. Коли всі чули що я зі Львова, зразу було чутно нотки співчуття в голосі, що я проїхав тисячі клометрів. 

Документи я таки здав, в першу чергу завдяки розумінню певних людей і ніяка бюрократія не стала на заваді. Все було законно, ніяких хабарів ніхто не вимагав і я не пропонував, але краще я цю історію не буду описувати а при нагоді розповім кому цікаво в офлайні.

Забирали паспорти впритик за день до виїзду. 

Звичайно на таке сподіватись не варто, і варто записуватись вчасно.

Житло

Тут в нас також виникли деякі складнощі. Подорож ми перенесли на кінець липня початок серпня, а це самий високий сезон в Хорватії. Відповідно ціни вищі, і все зайнято. Шукати житло можна через www.adriatic.hr і наскільки я зрозумів букати можна через них. Про це краще почитати у Володі. Я ж пішов іншим шляхом. Сайтів для пошуку житла в них просто море, і я знайшов непоганий варіант на примітивному www.croatian-adriatic.eu . Я просто задавав в гуглі шось типу croatia accommodation і далі по лінках шукав те що нам підходить і по ціні і по доступності на потрібний наш час і по географії. Планували ми їхати в околиці міста Omis що в 20ти кілометрах від Split’a. Я нічого не букав через сайт, а лише відіслав повідомлення власниці вілли що мене зацікавила. Майже зразу отримав відповідь і скайп.

Трохи переговорили в скайпі про можливі варіанти і про те що мені потрібен лист підтвердження з печаткою. Саня (власниця віли) вже знала про такі листи, і сказала ноу проблем. Тут трохи ложка дьогтю, оплатити я міг лише через western union в яких просто шалені комісії. Домовились що я зпалачу 30%. Я ж зразу збігав і оплатив, скайпом відіслав скан чеку, а Саня вислала авіапоштою лист підтвердження, який прийшов за 5ть днів. Дорчі ціна була близько 33 євро за добу. Що для високо сезону дуже і дуже небагато.

Якщо ж говорити про умови проживання то все було нормально. Не мажорно, і навіть не круто, але цілком адекватно. Нагадаю що знайти вільне житло на 2 тижні на той термін в принципі було дуже тяжко. 

Віла знаходиться у селі Lokva Rogoznica, що 8 км від Omis’a. Сам будинок де ми жили був відносно новим, можливо років 30-40. 3ох поверховий схожий на гуртожиток :). На першому поверсі велика кухня, де було 3 плити, холодильники(для кожної кімнати власний) і купа посуду. На другому жили власниця з мамою і було ще 3 кімнати для гостей, третій повністю для гостей.  Деякі кімнати мали вигоди на поверсі, і були дешевші на 4 євро за добу. Ми мали власний сан вузол. Стоянка для авто на території. Інтернету та кондиціонеру небуло. Зате був вітряк на стелі, який дуже веселив нашу малу. Все акуратно і чистенько. З балкону видно море. А до моря йти десь 3 хвилини. Недалеко було кілька ресторанів і продуктовий магазин.

Авто і дороги

Авто я старався підготувати як слід, та все рівно без пригод не обішлось. Але про це згодом. Загалом мав повний комлект лампочок, свіжий вогнегасник і аптечку, запасні свічки. Страхівку автовідповідалності купував на місяць, що в кінці виявилось дуже корисним. Кондиціонер варто мати справний. Також мали сумку термос, де був запас свіжого перекусу для малої.

Машинка наша була затонована. Офіційно в Хорватів не можна тонувати бокові передні вікна. Хоч мені і казали що можна і так проскочити, та все ж здер переднє бокове тонування.

Обовязково варто переглянути хорватські ПДД, є деякі відмінності. Хоч самі Хорвати не дуже їх дотримуються, тут мова більше про швидкісний режим, та як мені здалось увага поліції таки більше до іноземців. На автобанах максималка 130, і всі більш менш так і їдуть, та є і мажорики на крутих ауді, бехах, мерсах, і альфаромео, які валять всі 180, без жодних задніх думок. Як правило на тих рактах номера не хорватські. На перший погляд на автобанах поліції не багато, і трохи бере сумнів раз ті женуть то і собі так можна. Та є серед тих мерсів не прості. На вигляд нічого особливого, чорний колір, хорватські номера. Такий мерс пристроюється за іноземним мажорчиком, фіксує на камеру порушення, а потім сигналами повідомляють що варто таки на першій зупинці зупинитись. На зупинці з того мерса виходить шафа в формі. і без жодних сумнівів виписує штраф.

Дороги в Хорватів чудові, море тунелів і всяких естакад, пропускна здатність велика. Навіть зважаючи що був високий туристичний сезон бували моменти що протягом години, а це більше 100км перед нами жодного авто і за нами також. Автобани звичайно ж платні. Перед вїздом на автобан береться картка, по виїзді рахується кілометраж за який і платиться. Всього на хорватські дороги нам пішло близько 50 євро. Хоч багато катались і не по платних другорядних дорогах.

Паливо в районі 1,2 євро за літр. Заправка в середньому кожні 10 км, так само і зупинка без заправки кожні 10 км. Тобто зупинитись можна кожні 5 км. На заправках є все що треба туристу з дитиною. Недорогі кафе, дитячі майданчики, дитячі куточки, вай фай.

В містах тре вважати, що в будні дні і робочі години всі паркомісця платні. Деякі паркомісця в неробочі години і вихідні стають безкоштовними. Я так шукав місце, і заїхав в якісь двори. Лишив авто на день, а ввечері знайшов чек з сумою десь в 30 євро. Виявилось що при вїзді в двори стоіть знак де говриться що це 3тя зона паркування. В них в місті може бути клька зон з різними цінами. Оплата через паркомати. А штраф складає вартість простою авто протягом цілої доби на цьому місці. Штраф можна оплатити на пошті, і краще зробити це протягом перших 5ти днів, інакше штраф буде збільшений вдвічі. Місцеві радили заплатити, бо тіж гроші прийдеться заплатити на кордоні в подівйному тарифі. Вирішив не перевіряти.

Чого не мав але наступного разу матиму точно так це дроти для прикурювання. Там їх немає ні в кого. 

Також в маршруті є угорські дороги, які і дешевші і трохи кращі за хорватські. Ну і GPS з останіми картами стане в нагоді).

Маршрут

Наш маршрут планувався спочатку по одонму, а в кінці вийшов інший. Якщо словесно то виглядав він так. 

День 1 (337 km): Львів(6:00) – Ужгород(11:30) – Свалява (13:00) – Забрали паспорти з візами в Ужгороді і повернулись до бабусі в Сваляву
День 2 (500 km): Свалява (6:00) – Берегове(7:45) – Лужанка (8:00) – Ny?regyh?za(10:00) – Budapest(14:00) – Zamardi (16:00) – Зупинитись на ніч вирішили не в Будапешті, а на Балатоні.
День 3 (680 km): Zamardi(8:00) – Zagreb(12:00) – Zadar(16:00) – Split(18:00) – Omis(19:00) – Lokva Rogoznica(19:30)

Назад можна їхати тим самим маршрутом, можна ішим в межах шенгену. Ми їхали назад через Сербію і Румунію, але за нормальних умов вам би цього не мало захотітись. Про це згодом.

Кордон

Почитавши Володін допис і порадившись з знайомимивирішив таки їхати черз Лужанку, перехід біля Берегового. Зрештою не прогадав. Хоч і попали на перезмінку, та були перші в черзі. Як побачили дитину, то пустили на 20 хв раніше ніж перезмінка закінчилась. Потратили не більше години на кордон.

 

Малюк в авто 

Малюк якому немає і півтори роки в авто це таки серйозно. Оксана весь час їхала позаду з малою, і співала їй пісні, читала книжки, бавилась в ігри, показувала на ноуті мультики, рахували фури і т.д. Зупинялись на вимогу малої. Це все співпало ще й з тим що почали її відівчати від підгузника, і тому якщо проситься в туалет треба було зупинятись. Власне тим і зумовлені невеликі денні кілометражі. Грубо кажучи зупинялись щогодини. Як тільки мала засинала, Оксана пересідала наперед, і ми їхали без зупинок весь сон малої, навіть якщо дуже хотілось в туалет. 

В загальному виявилось простіше ніж я думав і мала перенесла чудово дорогу. По дорозі додому вона сама свідомо сказала, що їй підгузника не треба і вона буде завжди проситись в туалет. І це у 1 рік і 5 місяців. З того часу ми підгузників вдень не носили.

Програма

Оскільки все планувалось поспіхом, програма була пропрацьована найгірше, як найменш критичний елемент. Тому побачили ми досить таки мало, а в Хорватії є на що поглядіти. Тому цей елемент потрібно пропрацьовувати дуже добре. По нашій програмі пройдусь згодом.

Tips&Tricks

– Подорож потрібно планувати так щоб не сидіти на одому місці. З дитиною це тяжче але реально. В ідеалі є сенс проїхати крізь весь берег Хорватії.
– Варто мати такі шкари для плавання, оскільки пляжі в тих районах як правило камянисті. Ну і маска з трубкою мастхев.
– Дуже раджу розглядати варіанти зупинок в кемпінгах. Ми мали вю кемпінгову спорягу, і зупинялись разок в кемпінгу. Хорватські кемпінги як правило мають самі мажорні місця коло моря.
– Варто мати 3G модем, і купити там картку якусь. Я купив модем і картку там. По грошах десь так само як в нас. В певний момент дуже виручало.
– Навіть не сподівайтесь десь поміняти гривні, їх там не приймають навіть в центральному відділені нац банку.
– Чим ближче до моря тим дорожче паливо.
– Якщо купуєте в магазині пиво в фляшці, то фляшку не викидайте, а наступного разу прийдіть в магазин з нею. 
– Якщо є можливість взяти велосипед з собою, беріть. 
– Пляжну парасолю(актуально для тих хто з дітьми) варто брати з собою.

Далі буде…


25 коментарів

  • Alex 10:30 – 04/17/12

    уррряяя

  • Natalia 10:54 – 04/17/12

    ух, прочитала на одному диханні, як то кажуть :) то мрія мого чоловіка на авто туди махнути )

  • jin 12:29 – 04/17/12

    Дякую, чекаю продовження серії. Цікаво

  • Dyak 14:29 – 04/17/12

    [quote name=”Alex”]уррряяя[/quote]
    ггг ))

    [quote name=”Natalia”]ух, прочитала на одному диханні, як то кажуть :) то мрія мого чоловіка на авто туди махнути )[/quote]
    Як виявилось таку мрію досить не важко організувати))

    [quote name=”jin”]Дякую, чекаю продовження серії. Цікаво[/quote]
    :), постараюсь написати якнайшвидше.

  • Doka 17:42 – 04/17/12

    Дуже цікаво описано) Тепер маю хоч найменше уявлення що саме треба планувати. Дуже сподіваюсь прочитати продовження вашої історії;)

  • Lioniel 18:49 – 04/17/12

    8) ух як кльооовоо! як цікаво!
    В нас як раз зараз ідея фікс – поїхати на авто за кордон з малою, тож читала уважно і з захопленням!
    Чекаємо з нетерпінням на продовження :)

  • mr.psiho 19:12 – 04/17/12

    Дуже цікаво, дякую!
    Може є ще щось цікаве про кемпінги як воно і що?

  • chrishoneybee 21:19 – 04/17/12

    от що називається є в кожного свій жанр. заздрю твоїй можливості писати довгі і КОРИСНІ опуси :)
    я вже не раз пробувала корисностей написати, але знуджуюсь на другому ж абзаці :) ..може тому що організатор в нас чоловічок :)

    ..але може і мені пару слів про минулу поїздку накидати під шумок.. :)

    п.с. світлини традиційно чудові…

  • adamnet 15:14 – 04/17/12

    молодець, хлопець. я так 2007-го проїхав усю Хорватію

  • Бес?да 16:24 – 04/17/12

    Дуже ц?каво! Д?кую!

  • лілія 19:58 – 04/17/12

    добрий день,прочитала вашу розповідь про Хорватію. ми якраз плануємо поїздку в Хорватію.але своїм доміком на колесах.чи реально найти місця для такого відпочинку? і взагалі які там ціни?

  • Diak 20:16 – 04/17/12

    Доброго дня, домік на колесах то одна з моїх мрій. І для хорватії вона більш ніж реальна, кемпінгів там море, розрахованих на це діло. По цінам нажаль не підкажу, бо не памятаю але в неті має бути.

  • adamnet 15:03 – 04/17/12

    [quote name=”лілія”]добрий день,прочитала вашу розповідь про Хорватію. ми якраз плануємо поїздку в Хорватію.але своїм доміком на колесах.чи реально найти місця для такого відпочинку? і взагалі які там ціни?[/quote]
    [quote name=”лілія”]добрий день,прочитала вашу розповідь про Хорватію. ми якраз плануємо поїздку в Хорватію.але своїм доміком на колесах.чи реально найти місця для такого відпочинку? і взагалі які там ціни?[/quote]

    місць для кемпінгів вдосталь! ну а ціни не зовсім дешеві (вцілому). проте Хорватія того варта)

  • Крістік 10:39 – 04/17/12

    скажіть будь ласка скільки часу вам робили угорську візу?

  • dyak 10:44 – 04/17/12

    приблизно тиждень

  • Irene 12:42 – 04/17/12

    Класно описано, супер, доречі захоплюсь вашою сім’єю, ви такі відважні і молодці.
    Чекаю продовження

  • dyak 16:39 – 04/17/12

    Продовження твориться)

  • Kumglv 23:01 – 04/17/12

    Доброго дня! Збираємось до Хорватії з Києва на авто. Хочу спитати стосовно підтвердження бронювання житла в Хорватії – а ви нічого не плутаєте? На сайті угорського консуляту в Києві ніяких документів стосовно житла не вимагається.

  • dyak 06:16 – 04/17/12

    Різні консуляти як правило мають трішки різні вимоги, і ті шо біля кордону часто мають більш строгіші. Я б радив зателефонувати. Бо в Ужшородському консуляті досі хочуть підтвердженя, і буквально місяць тому моєму колезі відмовили в прийнятті документів, оскільки він мав лише роздруківку з букінг.ком

  • spesh 07:24 – 04/17/12

    Доброго Дня.Хотів би запитати якого типу Візу Вам виготовляли?

  • Dyak 07:02 – 04/17/12

    Доброго дня.
    [quote]я вирішив робити так само як Володимир самостійно отримати угорський транзит.[/quote]

  • Юля 21:30 – 04/17/12

    Доброго дня,
    [quote name=”dyak”]Продовження твориться)[/quote]
    Читачі блогу чекають на продовження з нетерпінням! :-)
    Маю питання, напевно більше до вашої дружини: як ви організовували харчування для донечки в цій мандрівці? Дякую.

  • dyak 11:52 – 04/17/12

    стосовно харчування малої все було просто. Продукти які не портятяться і їх не можливо купити за кордоном ми брали з собою, а це в основному каші. Наприклад гречка, яку мала дуже любить. Все решта ми купували на місці в супермаркетах і на базарах(овочі і фрукти) по цінам приблизно як в нас адещо навіть дешевше.
    Житло ми шукали так щоб там була обладнанна кухня, і в основному готували самі. Оскільки рестораний бізнес в європі дуже розвинутй то коли щось замовляти то можна попросити щоб не солили не перчили і т.д.

  • pasvel 12:05 – 04/17/12

    Дякую за звіт. Він був одним з двох детальних україномовних, що я знайшов в 2012, перед своєю мандрівкою. У нас, правда, малюку було 6 місяців, такого приспати легше і з харчуванням все очевидно :) Я залишу тут посилання на свій опис, може комусь стане в нагоді:
    http://pasvel.livejournal.com/1001.html

  • diak 13:34 – 04/17/12

    Дякую, прочитав з цікавістю :)

Залишити відповідь

Автор *

E-mail *

URL

Коментар *