Звичайна справа / Спогади матрасника

Звичайна справа

02/11/13
Блог

Цієї неділі видалась можливість попасти на блогерсько-журналістський показ фільму “Звичайна справа”. Фільм на 100% зняти в Україні, і за українські державні гроші. Бюджет фільму 800000$. Чесно кажучи коли йшов на фільм то чомусь мав досить високі очікування від нього, а це погано, оскільки якщо десь трішки не дотягнули, то лишиться погане враження. Перед фільмом була годинна прес-конференція з головним актором, і я так зрозумів одним з директорів картини. Під катом мої враження від фльму.

Розмова була досить цікава, говорили трохи про фільм, трохи в загальному про українське кіно. З розмови стало ясно що фільм почали знімати ще в 2008 році, але через кризу він вийшов лише зараз. Ще один факт, що відбити вкладені гроші, прокатом ніхто навіть не збирався, зрозуміло що це були державні кошти, а в нас в країні державні кошти як правило просто освоюються, і все, та тут видно що була ідея, було бажання донести до глядача якесь повідомлення. 

Після перегляду в мене в голові було дуже магато думок і вражень, деякі з них були двоякі. А це говорить про те що фільм не тупа комедія, чи банальна драма, що ідея таки пробувала пробитись в мою голову, наскільки правильна не знаю.

– ще під час пресухи, було сказано, що фільм про будні українців, про їхні звичайні/щоденні справи, у фільмі піднімається дуже багато соціальних проблем України, дуже багато. І наскільки я зрозумів з деяких відгуків в інтернеті від звичайних пожирателів попкорну, дивлячись цей фільм треба трохи думати, інакше навіть не варто дивитись. 

– у фільмі дуже багато паралелей, наприклад голвний лікар, психо-терапевт, він би мав допомагати людям боротись з їхніми психологічними проблемами, натомість в нього в голові самого такі психлогічні проблеми, точніше конфлікти що навряд він комусь захоче допомагати. Дуже сподобалась паралель якою керує другорядний герой, він немає постійної роботи, і в нього є ідея-фікс, заробити багато і швидко. основний принцип “потрібно взяти те, що нічого не коштує, але що всім потрібне, і чого є багато, і продати”, спочатку він торгує гівном, а потім релігією. Буденність життя вдома, і авантюризм за межами дому разом з другом. Це найбільш виражені речі, але там такого ще дуже багато. 

– як зауважив Петро Нек, у фільмі так багато соціальних тем, що з того всього можна було б назнімати багато короткометражок, і справді виникає враження, що фільм трішки затягнутий, і в деякі моменти трохи нудно. Але ж це перший повнометражний фільм режисера Валентина Васяновича. Виявляється спочатку фільм і планувався як короткометражний.

– з технічної точки зору було кілька моментів недороблених, але як на мене це дурниця, на загальне враження від фільму це не впливає. Ще один момент з таксистом, коли таксист дзвонить в двері і каже, що я вже вас 20 хв чекаю, видається спочатку дивним, звідки таксист знає номер квартири, але виявляєтсья сценарій писався в 2004 році, і тоді мобільні телефони ще були не у всіх, і власне коли викликали таксі казали повну адресу. Взагалі трішки деталей тут.

– фільм українською мовою, і українська там в основному літературна, лише в деяких випадках використовується сленг. Спочатку я подумав, що це погано, і трохи ріже вухо, оскільки більшість людей в нас спілкується сленгом, але потім я подумав це ж не добре, і кіно тут може якраз відіграти значну роль у виправленні ситуації, якби протягом року виходило кілька дестяків популярних українських фільмів, з хорошою мовою, то може б і в житті в нас преважала хороша мова. Місія кіно культурна, тому це як на мене плюс.

– читав різні відгуки і зауважив наскільки по різному головного героя сприймають чоловіки і жінки. Жінки співчувають Марті, жінці Толіка(головний герой) і вважають Толіка шматою, а чоловіки вважають, що Марта стандартна споживачка, матеріалістка, все що їй потрібно це квартира, машина, і похід в супермаркет, а те що її чоловік їй пише вірші, їй взагалі по барабану, і вона вважає це дурницею.  А розбита весільна тарілочка це взвгалі мега символ. Зрозуміло, що історія в тому числі і про кризу середнього віку яка виникла в Толіка, і як на мене дружина має підтримувати чоловіка в важкі часи, так само і чоловік дружину. Натомість вся підтримка від марти, це те що вона зготувала борщ. Протягом всього фільму вона постійно була недовольна, і їй постійно щось не подобалось. Тут дуже добре вписується одяг, який Толік мав одягнути на ювілей батька.

На останок. Хочу сказати, що фільм варто переглянути обов’язково. Там немає спецефектів і такого подібного, але там є ідея, гра акторів, і фільм справді близький багатьом українцям. Якщо ви просто жерете попкорн і не хочете думати то вам буде нудно і не цікаво, але якщо ви справді любите кіно, то буде цікаво. Ну і це фільм український, а якщо українці не дивитимуться власного кіно, то і власного кіно в нас не буде. Тому заради цього вже варто йти. В загальному моя оцінка 9/10 (-1 бал за затягнутість), і на наступний фільм Васяновича я обов’язково піду.


теги -> :

14 коментарів

  • Артем 09:36 – 02/11/13

    “якби протягом року виходило кілька дестяків популярних українських фільмів, з хорошою мовою, то може б і в житті в нас преважала хороша мова.”

    А хіба якісний дубляж іноземних фільмів не повинен мати такого ж ефекту? Я до того, що якісно дуюльованих фільмів є досить багато (точно десятки) і вони напевно вже допомагають :)
    Так чи інакше, але знімати і [b]дивитись[/b] українське кіно треба. Сподіваюсь, цей фільм у кінотеатрах показуватимуть.

  • dyak 09:45 – 02/11/13

    звичайно що дубляж також, але тут трохи по різному сприймається коли дубляж, і коли видно що герої губами рухають так як і звучать, ну принаймні мені по іншому сприймалось.

    А стосовно кінотеатрів, то думаю скоро буде. Нажаль грошей на промо акції в наших картин небагато, особливо в порівнянні з голівудом і російськими фільмами(Бондарчука і ко), і зараз проводяться прес-покази, щоб журналісти і блогери, зробили безкоштовну рекламу. Це хоч і досить ризикований шлях, оскільки відгуки тут хоч і суб’єктивні, проте правдиві, проте мабуть єдиний для таких бюджетів.

  • tivasyk 11:00 – 02/11/13

    ти глянь, і [url=http://www.imdb.com/title/tt2381127]на imdb.com стрічка вже є[/url] — очевидно, не всі $800 тис. намарно витрачено =) рейтинг 3,9/10.

    [b]p.s.[/b] де можна подивитися чи придбати [url=http://www.imdb.com/title/tt1927035/]«тойхтопройшовкрізьвогонь»[/url]? я би краще з нього почав дивитися сучасне українське кіно, щиро кажучи.

  • tivasyk 11:06 – 02/11/13

    [quote name=”tivasyk”]ти глянь, і [url=http://www.imdb.com/title/tt2381127]на imdb.com стрічка вже є[/url] — очевидно, не всі $800 тис. намарно витрачено =) рейтинг 3,9/10.

    [b]p.s.[/b] де можна подивитися чи придбати [url=http://www.imdb.com/title/tt1927035/]«тойхтопройшовкрізьвогонь»[/url]? я би краще з нього почав дивитися сучасне українське кіно, щиро кажучи.[/quote]
    а, знайшов =)

  • dyak 11:07 – 02/11/13

    [quote name=”tivasyk”]ти глянь, і [url=http://www.imdb.com/title/tt2381127]на imdb.com стрічка вже є[/url] — очевидно, не всі $800 тис. намарно витрачено =) рейтинг 3,9/10.

    [b]p.s.[/b] де можна подивитися чи придбати [url=http://www.imdb.com/title/tt1927035/]«тойхтопройшовкрізьвогонь»[/url]? я би краще з нього почав дивитися сучасне українське кіно, щиро кажучи.[/quote]

    стосовно рейтингу, якщо подивитись по кількості, то там 19 голосів, 17 від 8 до 10, і 2 голоси поставили 1. Цікаво як розвинеться рейтинг коли в прокат фільм надійде.

    Стосовно тогощопройшовкрізьвогонь то ось, єдине що формат продажу на ДВД. Мені наприклад таке не підходить, так як в хаті жодного робочого ДВД зчитувача

  • dyak 11:07 – 02/11/13

    забув лінку :) http://nashformat.ua/video/uakino/toykhtoproyshovkrizvogon

  • tivasyk 11:16 – 02/11/13

    [quote name=”dyak”]Стосовно тогощопройшовкрізьвогонь то ось, єдине що формат продажу на ДВД. Мені наприклад таке не підходить, так як в хаті жодного робочого ДВД зчитувача[/quote]
    це не проблема, враховуючи наявність rip’а на толоці гуртом =) диск собі замовив — почекаємо, поки приїде.

  • Natali 11:17 – 02/11/13

    [quote name=”Артем”]” Сподіваюсь, цей фільм у кінотеатрах показуватимуть.[/quote]

    так його і показують, з 7.02.13 :)

  • Артем 12:11 – 02/11/13

    [quote name=”Natali”]так його і показують, з 7.02.13 :)[/quote]

    Дякую! Я щось не подумав глянути на сайти кінотеатрів, показ для журналістів як правило допрем’єрний, тому і здалося що треба чекати його появи у прокаті :)

  • zymova 10:02 – 02/11/13

    я від друзів дізналась. спеціально нічого не читала про фільм до перегляду. в Києві показують в кінотеатрах з 7-го лютого. я у себе вже писала про враження.
    щодо сприйняття героїв — мені що чоловік, що дружина видаються звичайними егоїстами. криза кризою, але щоб аж до бомжування скотитись…завжди є вибір! він обрав чекання дива з неба.

  • dyak 10:55 – 02/11/13

    так там не було бомжування, він попав в лікарню, психушку, а потім помер, там в кінці могила з його портретом.

  • zymova 10:57 – 02/11/13

    ну мені виглядало як — він став бомжем, а дружина його могилу для сина зробила, щоб він не шукав тата.

  • Богдан Горфеняк 21:58 – 02/11/13

    Дивився. Часто сміявся. Та насамкінець злапав себе на думці, що фільм таки справді про лайно, якого в нас багато… Стало сумно, бо картина схожа на набір комічних ситуацій з цілком не нашої, а совдепівської гри – КВН. Звичайна справа – звичайний старий анекдот. Нового у цім фільмі нічого немає. Васянович розповів про те, що і так всім відомо. А фінал взагалі – повна лажа і в прямому і в переносному сенсі. У залі було аж два глядачі. Один з них сказав: “А я так вашє нічєво нє понял”. А й справді, що тут розуміти, коли кіно вийшло “лежаче”, а лежачого не б’ють. Чи як ще кажуть давні римляни: “Про мертвих – або добре, або нічого”…

  • Сам Ум Рай 14:26 – 02/11/13

    «Звичайна справа» – Валентина Васяновича цілком відповідає назві.
    Хоча мова і поведінка героїв видається штучною, не природною, надуманою. І все це при тому, що були великі очікування і душі так хотілось українського фільму, українського саме по духу та змісту.
    Замість цього отримали звичайну ситуативну історію життя людини, яка не те, щоб не хоче жити, але просто не знає як це і що воно таке «жити». А все тому, що не розбирається у собі (парадокс, але який часто зустрічається серед лікарів – психіатрів та психологів), не володіє собою: почуттями, емоціями, діями. Та й взагалі не знає, чого його душі треба. До того ж головний герой – понурий депресивний та лінивий тип, алкоголік та нездара; за поведінкою і схильностями мало схожий на чоловіка, достатньо інфантильний та безвідповідальний. Справжній «герой» нашого часу, нічого особливого, пересічні муки пересічної людини.
    Переконані, що кожен має чи мав таких знайомих серед свого оточення.
    «То це ж чудово!» – лунатимуть вигуки наївних, які глибино не задумуються (може й не здатні до осмислення). «Ура. Знято новий український фільм! Це – свята справа!» – почуємо від інших. Крім того стільки відомих людей зайняті в епізодах. Значить це важливо, це щось хороше.
    Але остерігайтесь упередженого захоплення та зачарування від передчуття до перегляду фільму.
    Практично гарантоване розчарування та навіть почуття ніяковості та незручності за країну Україну (це, звичайно, стосується лише особливо відповідальних, мотивованих, соціально активних та небайдужих громадян). Сценарій незамислуватий та блідий, нічого особливого, характер глобалізаційно – космополітичний (заберіть нав’язану, можливо модою та менеджментом, мову і нічого справжнього українського по духу не залишиться), занепадницький. В цілому – не цікаво; банально, незатійливо – типово.

    Повний текст рецензії:
    http://samumray.in.ua/zvichajna-sprava-valentina-vasyanovicha-cilkom-vidpovidaye-nazvi

Залишити відповідь

Автор *

E-mail *

URL

Коментар *