Рік четвертий
Пампарампампам, і ось наступив четвертий рік. Четвертий рік як в нас є оце чудо. “Я не цудо, я Софійка”, казала колись вона, зара вже таким тупим способом її не зачіпиш, треюа щось розумне придумувати, та і вона у відповідь, постійно шось супер розумне видає, що хоч стій, хоч падай. Цей рік був не такий як попередні, ми вчились балансувати між двома роботами, садком, хворобами, відпустками і т.д. Часом все ок, а часом було нелегко. Після Софійчиних трьох років, Оксана повернулась на роботу. А варіантів в нас просто немає, всі дідусі/бабусі далеко, тому малу можемо забирати лише ми. Можна звісно няню знайти, та шось то тяжко. Та і з часом звикли, і все було добре. Доця ж за цей рік суттєво виросла. В неї вже проявився її характер, особистість, і часом буває ну капець як тяжко з нею домовитись, от впреться і все. Якщо раніше можна було заговорити, відволікти, то зараз таке не проходить. А ще вона зараз дуже багато всього розуміє, і часом її питання заводять мене в ступор. Особливо в світлі останіх подій. Це притому що телевізора ми не дивимось, хоча “гомадське” частенько буває на ноуті. Мене тішить що мала дуже любить зустрічатись з друзями, сподіваюсь і в майбутньому для неї це буде важливо, і в неї буде багато дружбаків. Зовсім не тішить що вона цілими днями б дивилиась мультики і хавала печенька/цукерки/пластівці/смажену картоплю/мариновані огірки. Незнаю чи тішитись, що її відбило від шоколаду. Вже певно з місяць вона просто не їсть шоколаду, не просить, а якщо запропонуєш то відмовиться. І ніби нічого ми такого не робили, просто сама перестала їсти його. Винятком хіба що є кіндер-сюрприз.
А ще цього року ми вперше з малою вдвох поїхали кудись, без мами.
Це було кльово. Вдалось поспілкуватись з малою протягом 3ох днів без впливу мами. Особливо цікаво було те що вона боялась спати на краю ліжка, і фактично займала 80% ліжка, то ноги на мене закине то голову.
А подорожі вдвох, та і взагалі час без мами, стає для нас все актуальнішим, оскільки цілий рік, мала канючила “хочу братика, хочу братика”. Ну а ми стараємся дитині давати те, що хоче, в розумних межах звісно. Тому ось, є деякі напрацювання.
Взагалі рік пройшов шалено швидко, і дає розуміння того що час біжить невблагано і треба спішити жити. Ми ще досі дивуємось як то так, її не було, потім вона була таким маленьким комочком, а зара це просто людина маленьких розмірів. Без якої світ вже овсім не такий.
Різниця в рік
Цього року лишали її кілька разів, на кілька тижнів в селі. І реально в хаті якось пусто, ніби не вдома.
Всім добра.
Natali 13:39 – 03/01/14
супер! вітання! :) а малеча реально виросла, така вже юна леді ;)
Akhe 15:45 – 03/01/14
Мої вітання іменинниці. Кожного року чекаю на це відео. Просто супер, що ти знаходиш час мониувати фотки і не забуваєш фоткати малу на іменини.
julie 09:01 – 03/01/14
Ааа!!! Який позитив!!! Вітаємо Софійку з Днем Народження! Бажаємо всього -всього! Нехай цей рік буде сповнений цікавими новими історіями і емоціями! І вже неможу дочекати ще одного такого чуда як Софійка!
chrishoneybee 13:57 – 03/01/14
Маленька красуня! :) хай росте здоровенька! І щоб ви всі четверо були дуже щасливі разом :)
Iryna 12:44 – 03/01/14
відео,розповідь і фотки супер. Вітаю вас, трошки з запізненням :), нехай росте здоровенька, з позитивом,пригодами, і взагалі всього найкращого маленькій принцесі.
Ну і звичайно замітила що ви очікуєте скоро поповнення :) Вітаю Вітаю, нехай все буде добре, здоровячка Оксані та малечі.