Фотоматрац на озері Несамовите, Чорногора
На початку вересня надумався я сходити в гори на фото пленер фотошколи імені Дієго Марадони. Оскільки планувався фотоматрац, то мені це дуже підходило. Кум теж вирішив зі мною поматрацити, тільки погода не дуже вфартила, а так все було прекрасно.
Виїзжали ми десь опівночі в пятницю зі Львова і в 5тій ранку були біля Заросляка, а вже близько 9тої ранку ми були на озері. Оскільки ніч в спринтері то діло не дуже приємне, потім 7 км шляху вверх з наплічником, та і прохолода, дощ та вітер не дуже хороші супутники до знимкування, було бажання розкластися, поїсти і піти спати.
Я успішно це втілив в життя. І так мені солодко спалося як ніколи.
Народ тим часом, їв, лазив, спав, знимкував, дурів.
А це Настя, від співу якої я прокиувся через дві години. І так прикольно, лежиш в теплому спальнику, відчуваєш носом як прохолода йде у вентиляційні сітки, а зразу коло стінки намету, звук гітари і чудовий голос.
Попившв гарячого чайку вирішіли з кумом збігати на хребет.
А народ знизу почав якісь фотосесії)))
Ото наша компанія з 7ми львіських наметів і одного київського.
А на хребті хмара, і так прикольно, стоїш а хмару крізь тебе несе.
І тиша, яку час від часу порушує кум.
А ще бачили двох велосипедистів, якраз на знимці видно один велосипед лежить.
Отамо наша гальорка зліва
Весело було коли чуваки пішли по воду, і ходили десь годину, а вода текла з під хребта в 100 м від табору)))
І час від часу в небі з’являлись вікна.
Пробував я трохи в астрофото бавитись, та шось ніц доброго не вийшло.
Хмари дуже швидко то надходили то тікали
Я так і стирчав там, і фотав і мерз, поки нарешті на картці не скінчилось місце, і по другу тре було йти в намет. То я вже як пішов так і заснув.
З самого ранку планували йти на хребет на схід сонця, та ранок був затягнутий хмарою. Тому на хребет полізли вже після сніданку.
Хоч і було хмарно, та сонце пробивалось. І всі зробили собі таку фоту)
Я ще трохи бавився панорамками. Панорами клікабельні
І таких фоток поробили не одну)))
Всі щось підозрювали дивлячись на либу і шапку кума)))
А потім зустріли конів
Уявіть шо таке зустріти конів для 15 чоловік з дзеркалками які приїхали в гори на фотопленер.
Це затягнулось хвилин на 20.
Все змішалось, коні, люди.
А коні виявились досвідченими моделями, і нагло просили жрачку. Стою я собі і відчуваю що хтось мене позаду за фотосумку шарпає, думаю ну шо за свиня, розвертаюсь а то кінь.
Йшли ми на Кізли.
І мали з собою музикантів з дримбоу і гітароу.
Отакіто камінці
Максим, організатор пленеру, і фотошколи.
Кум з патиками
.
Погода стала файною і нікуди не хотілось йти.
Такі файні ті гори…
А ще на тих камінцях файно співали півнів і гадів.
І ще раз))))
А коли вже спускались небо взагалі чисте було.
Ще одна панорамка.
А потім всі зібрались і пішли донизу.
Па па кізли
Па па китайська провінція
Спускались десь дві години
По дорозі, на стежці бачили таке…
На цій лаконічній ноті я мабуть завершу сей опус.
Iryna 06:09 – 10/05/12
Славік, навіть важко описати словами, яке задоволення дивитись такі фоточки – респект. Дуже цікаво,аж самій захотілось там побувати!!! Дякую за хороший настрій з самого ранку
Natali 07:43 – 10/05/12
насмішило “думаю ну шо за свиня, розвертаюсь а то кінь.” :lol:
улас самчук 08:26 – 10/05/12
незле, незле
Doka 17:06 – 10/05/12
Цікаво :-) Давно вже збираюсь туди поїхати
Анна 19:21 – 10/05/12
Я нечаянно заглянула на Ваш сайтик.
Фотографии чудесные, оторваться не могла. Завидую тем людям который могут вот так взять и поехать куда-то дикарями, ночевать в палатках. Я на такое пока не могу решиться. Рэспект.
Анна, Черкассы.
dyak 21:38 – 10/05/12
[quote name=”Анна”]Я Я на такое пока не могу решиться. Рэспект.
Анна, Черкассы.[/quote]
Головне один раз спробувати. Мені також кожен раз як кудись їду спочатку не комфортно, бо фактично покидаю свою зону комфорту, але як тільки це починається зразу забувається все і хочеться більше подорожувати.
Приємно познайомитись :)
Таня 07:52 – 10/05/12
ай то круто було)