Світлини

День 1-ий, Санкт-Петербург, Петергоф, Аврора
День 2-ий, Фонтанка, Ісакієвський собор, Адміралтійський сад, Двірцева площа, Спас на крові, Марсове поле
Ніч Біла, Розвідні мости, нічний Санкт - Петербург
День 3-ий, Петропавлівська фортеця, стрілка Василівського острова
День 4-ий, Пушкін, Військово-морський музей, Кунст-Камера

Троха затягнув з останьою частиною нашої відпустки.

Сталіца...

Москоу-сіті то вам не якесь село, ту панти сталічні. Сталічні панти відмітились ще до того як наш потяг Спб - Москва відчалив від пітерського перону. Коли ми зайшли в купе, на столі стояла водичка, кави-чаї, печенька, вафельки. На кожному посадочному місці були одноразові серветки, сухі/вологі, зубна паста/щітка, однразові тапочки червоні. На столі було кілька журнальчиків успішно окупованими пристаркуватою парою, яка також сиділа в купе. І ше не встигли поховати речі, як в купе прибіг офіціянт, і запропонував вибрати харч на вечір. Ми відмовлялись рівно до тих пір, поки він не сказав, що це входить в ціну квитка. Прикольно подумав я перекладаючи, харчі взяті в дорогу. Неприкольно, подумав я коли побачив в квитку скільки коштує цей додатковий сервіс. +500 рублів, а це приблизно 125 грн. Потяг відправлявся після 23 години, прибував о 5:30, тобто їде він 6 годин 30 хв, нафіг там ті харчі?.  Потім ми довго не могли лягти спати, хоча дуже хотіли, бо нам ніяк не несли того їдла. Та і їдло виявилось не саме хороше. Одним словом панти галімі.

В мого цифрового милокомбайна є можливість чіпляти спеціялний адаптер, на котрий можна чіпляти все що має різьбу з діаметром 58 мм. Такий фірмовий адаптер ід фірми Сапоп коштує в нас близько 40 доларів. І виглядає так:

Віддавати 40 президентів за кусок алюмінію з різьбою з одного боку, та байонетом другого трішки впадло, і ось що я зробив...

Ось такий в мене був ранок сьогодні ))))

 Ось так...)))

Кожна істота не може жити без сонця. Я ж не можу жити без двох. Моєму оснвоному сонечку яке світить мені і вдень і вночі, ось вже 6 чудових років, сьогодні +1. Ця маленька дівчинка, дарує мені стільки радості, що аж невідомо звідки вона береться. Дяукю тобі що ти є, і є зі мною.

А ще,