Комарницькі гори
А чи подобається вам сидіти вдома на вихідних або лазити душним містом?
Мені ні і ше 12-тьом завзятим веломатрацникам які проміняли, лавку кухоль холодного пива на вело сідло і гідропак :)
Вирішили ми махнути в неділю в Карпати, я б сказав на поріг Карпат, адже коли ми вибрались на хребе то по один бік бачили гори а поінший рівнину.
Все було як завжди, Неділя, права сторона від входу у вокзал, Мукачівка, провідниці…
Висадились у Верхньому Синьовидному, сходили до вітру, і вйо… Кілька кілометрів по трасіі звертаємо вліво за мостом. Траса сподобалась покриттям. Доїхали до перехрестя і до нас приєднався наш старий знайомий пан Блуд. Спочатку повів нас дорогою номер один, яка почалась з підйому. Потім коли ми зрозуміли що він з нами вирішили спуститись назад, але та причепа не відчипилась, і знову завів нас в …, але на цей раз порядніше. В чагарник, малину, БУРеломи. Тут матрас почав випускати пружини і показувати нутроші. Якось ми утидь вибрались на хребет де перексили під гарною березою. Похребті було файно, а з хребта ше файніше, шкода що на ровері нема кнопки яка активує задню підвіску. Хтось жартував ше в буреломах, що зара вийдем з кущів а там траса, асфальт, і т.п. Виїхали ми майже на таку дорогу. Принаймі видно що щось має бути.І тут ми побачили скелі.
Скелі мені дуже ся сподобали. Такі вони класні шо можна по них лазити і лазити. Лазили ми і лазили, шо аж вирішили посмажити не від’ємний атрибут сучасного матрацу, ковбиски, сосиски, як кому подобається. Ковбаски були чодові, як і спуск до Синьовидного і спринт по трасі до Стрия, де проходило свято дня міста. Пиво псля дороги також було смачне. Потім сіли у моршинську електричку і о 19:30 були у Львові.
Як я і казав що заплановані матрасні кілометри потрібно зразу примножувати, в даному випадку вдвічі, бо по моїх підрахунках, вийшло десь в районі 54 км. Просто якийсь мудрагелик, не виключено що я збив покази мого вело компа в електричці.
Всім дякую за гарнезну подорож.
З.І. Так як було багацько новачків, вперше насолодився тим що їду не остатній. І тепер приказка «Хто скорше їде, той довше відпочиває» стала для мене дуже близька.
З.І.І. Вперше в Карпатах бачив диких звірів, в даному випадку двох оленят :).
sumnamelodiya 19:42 – 06/04/08
класно, мабуть, в Карпатах)
а я колись бачила у нас в Кримських горах оленятко мале))
dyak 10:40 – 06/04/08
Те що ми так легко зустріли оленят, свідчить що місця не затоптані дуристами, і в принциі там мало людей, тому там і кльово :-)
elia 07:07 – 06/04/08
хм…а відколи мукачівка зупиняється в Нижньому Синьовидному? ;-)
Dyak 07:25 – 06/04/08
)))), дякую за зауваження, звичайно малось на увазі Верхнє Синьовидне.