Страдч – велопохід вихідного дня
Нема чого сидіти вдома…
Одного разу виникла ідея покататись з дівчиною з Канади котра каталася місяць по східні Європі і кінцевою її крапкою маршруту був Львів. Звати її Крісті, ось її блог де вона описує їхні покатеньки. Варто почитати, досить цікаво знати думку людини з іншого материка про східну Європу, а зокрема про Львів, він їй подобається найбільше.
Зібрались ми біля Шевченка. Kristi, Skytalec, SunMetal, Xanka і Я. Вирішили їхати у Страдч в печерний монастир. Подорож не далека до 50 км туди і назад, правда траса досить завантажена.
Приїхали туди ми досить швидко, і почали лазити. Для початку пройшли через подвір’я церкви, де була служба. Що мені сподобалось, що отець сповідав людей прямо на подвір’ї. Попили свяченої водички, посиділи на лавці і полізли до нори.
Температура там постійна і влітку і взимку, приблизно 10-13 градусів. Місцями треба лізти навприсядки. Досить моторошно, особливо коли кілька жінок моляться в голос і це ехо поширюється по коридорах. За легендою в цих печерах були вбиті люди зі всього села, коли ховались від бусурманів.
Зробили кілька світлин і вирішили пообідати. Вилізли ми з печер, знайшли галявину попри хресній дорозі і сіли на перекус. І Сірко був, печеня їв. Поки ми насолоджувались своєю трапезою нас надибали хлопаки з Команчеро. Обмінялися кількома словами і вони поїхали собі далі. Ми з Оксаною вирішили їхати додому так як мали ще справи, а решта команди поїхали в Крехів і Жовкву. Ми ж успішно повернулись домів.
Висновок, що є цікаві маршрути на пів дня, які справді варті уваги. Страдч один з них.
Прокоментуй!
There are no comments yet.
Залишити відповідь