Спогади
матрасника

Трохи про історію кіно

Було в нас в кіношколі вже 5ть занять. Всі вони тривають від 3ох до 4ох годин. Але що цікаво я поки що від того дуже не змучуюсь. Тобто я після роботи прибігаю туди, сиджу тих кілька годин і йду додому, як правило в дуже піднесеному та бадьорому настрої. НАше навчання поділено на два напрямки. “Кіномайстерня” та “Історія кіно”. Власне хочу розповісти кілька цікавих речей які я дізнався на “Історії кіно”.

Початок

Думаю не секрет для багатьох, що винахідниками кіно були французи Брати Люм’єр, яким в спадок дісталась фабрика по виготовленню фотоплівки. Але на справді на початках їхнє кіно було дуже специфічне. Все що вони робили то ставили апарат, який винайшли навпроти чогось, і знімали футаж на 50 сек.(обмеження апарату). Потім вони це показували в “кінотеатрах”. Звичайно що на той момент це було щось дуже грандіозне.

Взагалі ми розглянули дуже багато, але я розповім тільки те що мене дуже вразило і запам’яталось. Бо 7 годин занять втиснути в допис не вийде точно))).

Продовження

Наступне що мені добре запам’яталось це фільм американського режисера Девіда Гріфіта Нетерпимість, в якому зображено 4 епохи: Падіння Вавилону, народження Ісуса, Французький ренесанс, та сучасна америка. Сучасна на момент випуску фільму, а це 1916 рік. Бюджет фільму був 2 000 000$, це шалені гроші в 1915 році. Найбільше вражають грандіозні постановки. Фото клікабельне, щоб розгледіти все.

Далі

Багато з моїх знайомих знають моє ставлення до творінь Пабло Пікасо. І ставлюсь я до нього не як до великого художника, хоч художнком він був хорошим. А просто як до людини якій дуже зафартило з продюсером, і він попав в правильне місце в правильний час. Або тут інше правило спрацювало “Або перший, або кращий”, незнаю наскільки він перший почав малювати всякий креп. До чого я веду, а до того що були люди які пробували тулити такий самий креп і в кінематографі, але їм не зафартило, і воно не стало популярне. Виглядає це, як якісь не зрозумілі кола, палочки і т.д. літають по екранах, щось на кшталт сучасних скрін сейверів).

Чаплін

Не дарма він на початку допису. Я все життя вважав Чарлі таким собі древнім містером Біном, який смішить всіх тупими приколами. Але як виявляється це був дуже крутий дядько. Доказом цього для мене став його фільм який ми подивились повністю. Під словом його я маю на увазі справді його, бо він там і сценарист, і режисер, і актор. Знімав він його 3,5 роки. І хоч фільм і німий, він не дає відірвати увагу глядача від себе. Фільм є такою собі лав сторі, з комічними моментами характерними для Чарлі. Але він аж ніяк не лишає того присмаку тупості, як після містера Біна. Фільм називається City Lights і я дуже рекомендую його переглянути.

Наразі все. Ще буде.