Спогади
матрасника

Трохи сімейних портретів

Христя завжди шось придумає таке, що руки чешуться зробити. От і цього разу, просидів більш як годину над фотоархівом, причому не шукав щось, а переглядав фотки яких давно не бачив. Всеж таки треба друкувати щоб час від часу робити сімейні перегляди десь на дивані, та і не буде трешу всякого.  Кароч велкам підкат. Доречі питання, треба той підкат?

Отже фото з руки, після того як в нас зявилась гоупро в нас тих фоток з руки як гуталіну ))). АЛе мені ще цікаво згадати конкретний випадок. Це ми стояли в черзі на кордоні по дорозі в Словакію, на день незалежності 2013, про що кагбе намікає мій аутфіт. Доречі, Христя, бач я теж собі жовті окуляри купив)))

Фото солдатиком, самі знаєте де, зроблено ріно місяць тому під час подорожі на весілля сестри. Взагалі тих фоток власне в цьому місці в нас теж як гуталіну)))

От знайти фото з тінями було тєжко, перелопатив архів аж до вересня 2012 року, а це дофіга. Тому взяв цю, де тільки мала, бо не відомо чи є ще фото, і де вони є, а до 2008го я щось забоявся вертатись).

Ну а це фото зроблене буквально три тижні тому, влітку ми у відпстку не ходили майже, зато продовжили собі літо в другій половині жовтня, і я вам скажу непрогадали нікаплі, це взагалі дуже кайфово, коли в нас вже по літі, а ти ше тікаєш на пару деньків туди де тепло.

Є ілюзія з сонцем але там одна мала, тому я подумав, що нехай буде ілюзія з головою мячиком. Поки писав речення згадав що маю прикольніший варіант, тому не буде голови мячика(хоч там є два члени сім’ї), а буде хадокен, де є доця і кум, що теж майже ж родина, нє?

Ну і відображення, яких теж чомусь в нас не дуже багато, а це було зроблене на мій день народження кілька місяців тому. То до нас завітали інші куми, то ми з ними трохи гуляли.

 Христя, мене можна не враховувати в розіграші призу, я так за ідею ))).