Спогади
матрасника

І чужому научайтесь…

От не знаю чия то ілюстрація, і чого то я вставив її в цей пост, то і ви собі не думайте над цим. Я хочу ж розповісти трохи про одну штуку, про яку на мій превеликий подив знає не так вже й багато людей. Тобто в моєму робочому колі спілкування народ трохи знає, а от трохи далі то вже ні. Коли ти ше малий і дурний, і тобі старші постійно товчуть, що треба вчитись, щоб досягнути того що хочеш і т.д. то ти це слабо розумієш, і тут мабуть найбільша проблема, згадуючи себе, була мотивація для навчання. На той момент мотивація в мене була тільки одна. Навіть одна з половиною. Перша мотивація це “мені було цікаво”, і під цей розряд підпадало буквально чотири шкільних предмети математика(вся), фізика, інформатика і англійська мова. Часом під це могла попасти історія України і фізкультура. Все решта мені було тупо не цікаво і попадало під іншу півмотивацію, отримання поганої оцінки.

Така ситуація з навчанням була пов’язана з тим що наша система освіти здебільшого не зацікавлює учня вчитись, і вчителі часто роблять мінімум необхідний для забезпечення навчального процесу. З математикою якраз все було класно в плані вчителя, фізика також, інформатика була суто моя ініціатива, і здебільшого знання були на рівні вчительських, а місцями і глибші, ну а англійська чисто як допоміжний засіб для інформатики і перегляду англомовних мультфільмів по Cartoon network.  По всім решта предметам я робив той мінімум необхідний для отримання трійки чи четвірки. До слова школу я закінчив з кількома трояками. І ні каплі з того не журюсь. Знав би як все повернеться то ще менше б старався. Власне цю концепцію я вже і вдосконалив в універі, тому там трійок в мене ще більше було. І знову ж таки не шкодую, бо це не завадило мені перевестись після четвертого курсу з платної на державну форму навчання. Але взагалі пост не про це, то я щось занадто вдався в сентименти. Пост про те,

що якесь усвідомлене бажання самовдосконалення прийшло до мене зовсім недавно. Думаю роки два тому. В принципі я і так постійно щось там почитую, пробую і т.д. в силу своєї роботи. Але власне бажання “хочу навчитись щось нове” з’явилось недавно. І тут не було такого що я хочу навчитись щось конкретне, було просто бажання вчитись, тренувати мізки, бо якесь таке відчуття часом з’являлось “шось я тупію”. І що цікаво то немає якоїсь цілі використовувати ці знання, просто хочу знати щось нове і все. Старію? Дорослішаю? Мудрішаю? Не знаю що це значить, але проблему треба вирішувати. Правда я таки лінивий і одного бажання тут мало. Тобто щось там гуглити, шукати і читати несистемно дуже лінь. І тут на допомогу приходить величезна кількість безкоштовних онлайн платформ для навчання. Власне оцей довгий вступ до невеликого огляду онлайн платформ і досвіду навчання.

Почну з самого, як на мене, крутого сервісу.

coursera.org – Один з перших і найбільших сервісів онлайн навчання, на якому є 632 курси в 25ти категоріях. Курси дуже різні, від фізики, алгоритмів, через економіку, до історії рок-н-ролу. Представлено 13 американських університетів, тобто курси вам читають справжні викладачі зі справжніх університетів. З точки зору технічної реалізації навчання, типу інтерфейсу і т.д. то не самий зручний сервіс,я пробував і зручніші, але з точки зору організації навчального процесу, як на мене, він найкращий. Тут є задання, є дедлайни, і є оцінки, все як і в справжньому універі. І як не дивно саме дедлайни і сумарна фінальна оцінка мотивують до виконання завдань, бо якщо дедлайну нема, оце “а потім дороблю” при існуючому укладі життя, коли навчання більше для розваги, може розтягнутись а довго і це довго прямуватиме до нескінченості.

На курсері я успішно закінчив три курси, з тринадцяти початих. Тривалість кожного курсу десь до двох місяців. Звісно що можна і швидше все зробити, але загалом навчання розбите і побудоване так що б виділяти тому в тиждень не більше 3-4 годин.

Загалом же я пробував дуже різні курси. Наприклад курс “The Language of Hollywood: Storytelling, Sound, and Color” я покинув через те що там треба було щотижня переглядати кілька фільмів, а я фізично того часу не мав. Курс “Beginning Game Programming with C#” припав якраз на відпустку, а у відпустку я ноутбука не брав, а три тижневий пропуск просто не дава змоги закінчити успішно курс. Звісно його омжна було закінчити і без дедлайнів і оцінок(всі навчальні матеріали завжди доступні), але ці матеріали вже півроку лежать на диску завантажені, і щось я думаю що так і лежатимуть. Тим більше інструменти які використовуються в курсі нещодавно перестали офіційно підтримуватись виробником. І так на кожен з тих десяти курсів що я не закінчив, є якась причина. Штук п’ять просто виявились не цікавими і я від них відписався.

Артефактом навчання, окрім знань в голові, є ще такий сертифікат

А за 50 баксів можна купити сертифікат який несе ще й якусь там юридичну силу і визнається роботодавцем, і від цього в студентів з америки часом буває серйозний батхерт, оскільки чітерство під час навчання дуже легке і доступне. Хоча я особисто не дуже бачу сенсу від цього сертифікату, головне те чого ти навчився, але це власне є варіант монетизації курсери, вони ж теж їсти хочуть. Доречі на курсері є навіть чотири курси з українським перекладом, і можна долучатись до перекладів інших курсів.

udacity.com – цей сервіс має знаааачно менше курсів аніж курсера, але сама технічна реалізація мені подобається набагато більше ніж на курсері. Якщо на курсері треба чекати офіційного початку курсу і зробити всі завдання в дедлайни, то тут починай коли хоч і закінчуй теж, ніяких дедлайнів. Звідси і як на мене мінус, в мене вже кілька місяців висять там два не закінчених курси. Все планую закінчити… колись. Приблизно половина курсів платна. Загалом всі курси на одну навколопрограмувальну тематику.

iversity.org – німецький майданчик для безкоштовного навчання. Курсів не дуже багато але теми досить різноманітні. Технічна реалізація досить таки прикольна хоч і нагадує курсерівську. Коли я підписувався на навчання в iversity то там було дуже мало курсів і я безпосередньо підписувався на курс  The Future Of Storytelling, власне я спочатку дізнався про такий курс а вже потім попав на iversity. Чесно кажучи я того курсу так і не пройшов, він розпочався в розгар майдану в грудні 2013го,  а я якраз тоді їздив ще на майдан, і немав ні часу ні натхнення до навчання.

Це три платформи для навчання які я пробував, і які пропонують різні теми. Окрім того я ще проходив навчання на спеціалізованих майданчиках заточених під конкретну тему. Мене цікавило Unity3D і RubyOnRails, але не бачу сенсу про них розповідати.

Загалом ж таких майданчиків є дуже багато, як безкоштовних так і платних. Майже всі американські і британські університети мають якісь безкоштовні онлайн курси. Наступним майданчиком який я пробуватиму буде edx.org, не знаю чому я його обійшов боком, бо за розмірами він йде мабуть зразу після курсери.

Вчитись ніколи не пізно, і це ще й цікаво, шкода що коли я мав багато вільного часу не мав таких можливостей, і такого натхнення.