Спогади
матрасника

Рік п’ятий

А вот і п’ятирічка :). Кілька тижнів тому відсвяткували 5тий день народження доні. Якось я не зовсім сприймаю ту цифру, не віриться що то я вже п’ять років як тато, і несу відповідальність за маленьку людину, а та людина така собі росте, і певно думає що я ж сама відповідальна людина на світі :). Дивно то все мені та тим не менше, росте нарадість нам. Це рік мені запамятався мабуть найбільше тим що вона вже навчилась дуже серйозно ображатись. Тобто раніше якщо я щось не так зробив, то її образа була недовга і несильна, зараз таке відчуття що можна досить сильно задіти її почуття, а в комбінації з чудовою пам’яттю на такі деталі мушу тепер бути мега уважним. Зате мені подобається як вона робиться доросліша, розумніша, логічніша. А з появою братульки ще й дбайливіша, хоча часом братульку може і образити. Ну і традиційне відео, цього року трохи пізно через дурну пікасу з хробаками…

З найсвіжішого
– Тато а коли ти собі купиш мотоцикл?
– Коли мама дозволить.
– Так мама дозволяє то бабусі з дідусем не дозволяють. Але як купиш то не забудь ще шолом купити, і для мене теж :)

На відео видно, що цього року все ж таки багато часу проводили вдома, і фоткались з братулькою.

2014

2015

Ось так і ростем :)

з.і. попередні роки
1 рік
2 роки
3 роки

4 роки