Проект 365 – тиждень #23
Літо є…
Родіна. Куме, а нашо ви таку гарну берізку рубаєте? А шоб ніхто не казав “родіна”. От і я повіз нашу малечу показати місця, де я провів найкращі роки свого дитинства. Їжаку ясно що вона того не розуміє, але мені приємно було поностальгувати. попід високий берег тече Західний Буг, який трохи розлився і затопив луги. Був коло школи, яку я колись не любив. А в тих краях я вже не був понад рік. І за цей рік дуже багато змінилось
Дорогу. Кричав я людям що собі гуляли по парку Знесіння, а потім кричав дякую. “І куди він поспішає?” думали вони. А я поспішав на фініш, бо змагався в перегонах. Хоч мої спортивні кондиції, не дозволяють займати хоча б мінімально хороші місця, зате на фініші мене зустрічали двоє любимих дівчаток. То найкраща винагорода. Загалом було цікаво, бо дуже класна траса, а от суддівство було трішки нездале. В моїй категорії було всього 13 учасників, двоє з яких зійшли раніше, тобто реально тре було рахувати всього 11 чоловік. В дівчат було всього 6 чоловік, і то наплутали. Ну то таке, мені особисто це ні на що не вплинуло, а дехто проїхав лишнє коло, яке не зарахували. Фото Олега Бабенчука.
Шоппінг. Ото дівки вийшли на шопінг. Від малої до великої :). Великі привчають малих до шоппінгу змалку :)
Агу. Їздили до друзів, знайомити між собою нашу і їхню малечу. Вадимко богатир, бо молодший на 3 тиждні але на пів кіло важчий. Але тепер мені було зрозуміло чому так багато книжок про малят і їх повадки. Ті двоє малюків лежали і навіть рухались майже синхронно.
У. Згадуємо з нашею мамцею як возитись на машині. Скажу чесно було спочатку трохи страшнувато, бо крім нас на полігоні було ще 3 подібних ситуації. Але мамця швидко згадала, що до чого, і вже заправсько минала перешкоди з старих коліс.
Обід. А я й далі їздю обідати в парк. І ше бавимся з донею. Правда є один недолік перебування в парк саме зараз. Травнева вологість і червнева спека, зробили чорну справу. Популяція озвірілих комарів, зросла шалено. Тому тре постійно рухатись. Бо фраза “пішов в парк на обід” набуває нового змісту.
Байкал. Як я й писав, чудовий початок робочого дня.
Проект 365 – це спроба побачити кожен день свого життя збоку, і в кінці року, об’єднавши всі кадри в одну історію, побачити, як ж це було.
усамич 07:17 – 06/10/10
літні тижні видаються лінивими, спекотними і розслабленими. лиш би подовше файної погоди
Dyak 07:37 – 06/10/10
я теж за файну погоду :)
ivok 09:35 – 06/10/10
малявочка, як завжди, неперевершена! :-)
Світланка 13:42 – 06/10/10
Яка у вас мамулька активна, не перестаю дивуватись ;-) Так тримати!!!Фотки чудові, ну як завжди))))
Xanka 18:12 – 06/10/10
2Світланка: стараюсь :D :D :D
ОляЧ 12:50 – 06/10/10
У вашої Софійки такі драйвові батьки :)
Так тримати!
Dyak 12:51 – 06/10/10
дяки