Проект 365 – тиждень #42
Ось так переглядав останні тижні, і бачу, що як мінімум 50 відсотків фоток, то мала. А сам собі думаю, от реально ж, раніше як був вільний час, то чимось займався і були різні фоти, а зараз як є час то фактично проводжу його з донею. А коли не проводжу, то роблю якісь нудні і нагальні справи, як то умивальник забився, чи лінолеум на балконі тре постелити і т.д. І тільки й думок, що ліпше б з карапузом бавився. На момент написання цих стрічок, нашій доні рівно 8 місяців і вона зара така цікава, що просто капець. Постійно сюрпризи. Банальний сьогоднішній приклад, от лежу на дивані бар’єром(так щоб мала з дивану не впала), а доця вовтузиться і щось там кидає трясе, а я кіно дивлюсь. Вона і по мені повзає туди-сюди, і тут як вкусить за великий палець на нозі. Ну хіба тут знудишся :). НУ то таке пару думок, поїхали :)
Листи. Як я вже згадував як писали ми листи до наших слуг, себто політиків. Мені випала честь ті листи надсилати. Наразі результат незначний але є. Якби той результат призвів до наступних, бажаних нами наслідків, було б дуже чудово. Деталі згодом.
Дитячі ігри. Приходив до нас Славчик. До речі, точну дату народження якого я передбачив минулого року, ще за два місяці до його народження. Як? Може колись розкажу :). Ну так ось йому вже рік, і він вже пан поважний. Наша Софійка була дуже зацікавлена і ним, і всім що він брав до рук. А йому це було явно не до вподоби, і він вмикав ігнор. А чим більше ігнору, тим більше цікавості від малої, одним словом, дуже цікаві ігри.
Прибирання. Вам потрібно навести порядки? Тоді ми повземо до вас. Саме це є зараз основним гаслом для доні. Вона ліпше знає, що, де і як має лежати. Наприклад набагато ліпше коли памперси не спаковані, горіхи не в кульку, а розсипані по підлозі, а тапочки облизані.
В доміку. Яке ж то щастя залізти під шось, що по висоті не набагато більше ніж сама мала. Як тільки вона туди заповзає, то вже тішиться, а якщо ще й вдасться стати на ноги, то це взагалі блаженство. Але як тільки її звідти забрати, то то блаженство переростає в недовольство. Добре що таких малих дітлахів дуже легко відволікти чимось іншим.
Пролізудехочу. Є певні місця, доступ в які дуже небажаний для малої, один спосіб, зробити так, щоб ця небажаність зникла, наприклад, колись в нас було багато квітів на підлозі. Потім стало це проблемою, і тепер всі квіти на підвіконнях. Так ось, одне з таких місць це околиці системного блоку. Ну і тимчасове рішення для не доступу малої в небажані місця, це є барикади. Але часом, коли здається що барикада допоможе, то не все так просто. Пастушка тре дитяті )))
Робота. Напружений тиждень. Давненько я так не засиджувався на роботі, і тут вже кілька днів підряд. Але маю велику надію, що незабаром буду мати дуже цікаву роботу.
Перший раз. Взяв в одного бескидівця, жонатого, але ще поки бездітного, ось таке кріселко. Хочу підібрати кілька варіантів, до наступного велосезону. Буду з малою возитись навколольвівям. Крісло дуже навіть непогане, але дещо спортивна посадка на ровері, не дуже підходить для такої їзди. Спробую компенсувати виносом, а як не вийде, прийдеться шось думати. Возився з малою по хаті, їй дуже сподобалось, а коли її витягнули з крісла, то просилась, і навіть вимагала, посадити її назад. Що й говорити, я з того дуже щасливий )))
Проект 365 – це спроба побачити кожен день свого життя збоку, і в кінці року, об’єднавши всі кадри в одну історію, побачити, як ж це було.
Serjart 07:01 – 10/25/10
Підростає нове покоління велосипедистів. ;-)
vovsad 08:42 – 10/25/10
Стосовно кріселка – ше врахуй шо до наступного сезону мала трохи виросте і треба буде сидіти ше рівніше ніж зараз…
Я катався з малим коли йому було ~1,5 року з кріселком на багажнику, особливо не поганяєш звичайно бо +14 кг але і незручностей толком нема, ну так як з багажником нагруженим… єдине шо мамі тре було їхати збоку на рівні з малим і балакати з ним бо йому за якийсь час ставало нудно – спереду тільки спина, сідло і всьо таке..
В співробітника бачив кріплення на ровері на підседільній трубі, за раму в сенсі кріпиться… Якось катається, хоча особисто мені ті трубочки на яких тримається кріселко не виглядають не дуже міцними, на багажнику чи от так як в тебе на рамі, якось надійніше виглядає…
dyak 08:58 – 10/25/10
[quote name=”Serjart”]Підростає нове покоління велосипедистів. ;-)[/quote]
Дуже на це надіюсь :)
[b]2vovsad[/b], Власне і хочу щоб мала була попереду, і щоб їй було не нудно.
2 момент, це крісло розраховане до 15 кг.
Стосовно крісла на трубочках, то це не трубочки а дуже пружні і міцні сталеві прути, і це крісло власне такими і кріпиться, тільки до нижньої труби переднього трикутника, є ще варіант цього крісла на підсідло, і на рульову колонку, якщо вона висока.
Мені цей варіант, на вусиках, дуже подобається бо ці вусики працюють як рессори. Ну і ще одне чому я хочу возити малу попереду, це томущо ззаду буде якийсь вантаж(памперси, фляшечки і т.д.)
Одним словом, буду ще шукати, і може навіть заміню раму, або й цілий велосипед. Бо дуже хочу з малою возитись, ну і виглядає на те що вона також хоче :)
От тільки незнаю, як буде коли вона стане важча за 15 кг, зараз має 8, але ще півроку попереду. Може є крісла наперід що розраховані на більшу вагу. Бум гуглити )))
chrishoneybee 11:31 – 10/25/10
Мені б самій в такому кріслі сподобалось! Точно кажу! :D
dyak 11:41 – 10/25/10
Ну та ясно, сидиш собі краєвиди розглядаєш, педалі крутити не тре, тільки насолоджуєшся. Мені б теж там сподобалось :)
vovsad 12:36 – 10/25/10
[quote name=”dyak”]
Стосовно крісла на трубочках, то це не трубочки а дуже пружні і міцні сталеві прути… бо ці вусики працюють як рессори.
[/quote]
от то ж бо й воно шо крісло незле хитатися буде – 1. центр ваги не ясно де і як при тому їхати, 2. не певен чи ця штука тестувалася на використання на поміркованій ґрунтовій дорозі.
Бачив кріселка на багажник з амортизатором (Topeak baby seat) але вони досить дорогі. Зато до 22 кг..
Якби-то-не-було, цікаво на чому зупинишся і чому.
dyak 12:42 – 10/25/10
Буду обирати, як казав хочу дуже крісло наперед. І готовий до компромісів зі свого боку, аби малій було ліпше. НАйгірше що нема як поїхати з ровером кудась і поміряти різні крісла.
Думаю в якомусь цивілізованому світі було б так. Взяв малу, взяв ровер, приїхав в магазин, поставили один-другий-третій, з кожним катнулись перед магазином, заплатили гроші і поїхали раді додому, прикупивши ще й шолома для малої. Але ж в нашому селі не все так просто :(
kum 19:34 – 10/25/10
Мене дядько колись катав на шосейнику в дитячому кріслі яке кріпилось до рами. Мені тоді десь 3-4р було, і я не 15кг важив) наскільки я пам’ятаю не було проблем з ростом, чи тим, що я заважав їхати. Думаю, компроміс з крісло точно знайдеш, може мені щось вдасться, бо вже теж думаю про наступний сезон…