Резинка, або велобагажник для ніщєбродів
Їхавши на закарпаття вирішив випробувати один спосіб перевезення велосипеда, про який колись читав. Називається він “резинка”, або “гумка”. Суть в тому що маючи дві перекладини на даху, не обовязково мати вело насадку, для кріплення велосипеда. Достатньо покласти велосипед кермом і сідлом на перекладини і міцно примотати гумкою, такою як барахло всяке до багажника чіпляти. Так от вирішив я спробувати цей метод. І тепер маю деякі відгуки.
З плюсів. Це дуже жорстке кріплення велосипеда до авто. Перевряючи нрадійність, я з легкістю досить сильно розкачував авто. Ну і другий великий плюс, це дешевизна і доступність. Можливим плюсом може бути аеродинаміка але це вже більше міфічна перевага. Далі йде один великий мінус, це час на встановлення і зняття велосипеда з даху. А це мінімум 10 хв. З рештою спосіб має право на життя.
кум 13:31 – 10/26/12
Нормальок!
Serjart 19:39 – 10/26/12
А з іншого боку скотч. :) Нового веліка зібрав?
Сашко 17:44 – 10/26/12
Класно!
А за час подорожі вел не з’їхав? Яку швидкість розвивав? Як керованість машини?
dyak 17:53 – 10/26/12
[quote name=”Serjart”]А з іншого боку скотч. :) Нового веліка зібрав?[/quote]
Угу, скотч, а сідло старою камерою привязане.
[quote name=”Сашко”]Класно!
А за час подорожі вел не з’їхав? Яку швидкість розвивав? Як керованість машини?[/quote]
Він взагалі монолітно тримався, а розганявся я десь максимум до 140, ну і на керуванні ніц не відчув. Хіба свист, але то сам багажник свестить.
Doka 21:41 – 10/26/12
Минулої зими, коли ми четверо їхали в Карпати, перед нами стало складне завдання – якимось макаром перевезти с собою 4 борда. 4 то фігня, але ж то передбачалося везти на Таврії)) Ну от прикріпив я на дах сов”єтській решітчатий багажнік і на нього ми поклали 3 борда в ширину вздовж машини. Прикрутили як слід, а четвертий втикнули в салон і вирушили в далеку дорогу. Проїхавши поворот на Раковець я втиснув 100 і почав відчувати, що машина якось ніби як підвішана тросом за дах, як ніби низ машини під нею ж гуляє вліво вправо. От тоді я згадав про сноубордове “крило” на даху. Довелось тримати 80-90 всі 150 км шляху до Плав”я. Після приїзду на місце, ми виявили картину яка не піддається опису)). Вір”йовка,якою ми примотали борди великими вузлами, страшенно обмерзла і покрилася кригою,а особливо в місцях вузлів, які стали в два рази більшими за рахунок криги. Нащастя температура була майже нульова і ми потроху ту кригу повідвалювали і розмотали. Але ефект крила, під час руху, був страшенний;) І нарешті сама суть комента( щоб не забанили за офтоп), борди, прикручені вір”ойвкою трималися просто залізно. Якби не аеродинаміка машини, то можна було б і 200 розігнатись))