Спогади
матрасника

5 велосипедів, 3є дітей, 10 000 кілометрів

Хочу розповісти вам про одну незвичну родину, яку зі мною звів сам всесвіт. З одного боку звичайна собі родина де є тато, мама і троє дітей, а з іншого боку зовсім незвичайна бо вирішили вони у вело подорож довжиною в 10 000 км, тривалістю 6ть місяців, з Бельгії в Китай. Отже знайомтесь тато Дітер, мама Шарлот, 10ти річна доця Юдітс, 7ми річний син Каміл, і 6ти річний син Жером. Ось таким складом вони їдуть по своєму маршруту. І мені було надзвичайно приємно зустріти цих простих і життєрадісних людей, дуже приємно з ними спілкуватись, і прийняти їх до себе на ніч.

Зазвичай такі подорожуючі велосипедисти знаходять мене через соцмережа для подорожуючих велосипедистів :). Та на цей раз було по інакшому. Мої нові друзі не знали про цю мережу, і я їх просто випадково помітив коли віз на велосипеді доцю на заняття, і вони проїхали повз нас. Я завів малу на заняття а сам поїхав їх шукати, знайшов у туристичній інформації в ратуші. Трішки розговорились, і я їм запропонував залишитись на ніч в нас. Але оскільки ні ми ні вони не підготувались до такої зустрічі вони вирішили провести першу ніч в хостелі.

В цей вечір ми просто з ними зустрілись, попили пива і поспілкувались, а вже наступного дня ми приготували їм кімнату. Люди майже наші однолітки всього на 4 роки старші, але вже мають трьох дітей, і дуже з того щасливі, оскільки діти вже відносно самостійні, а вони ще молоді, зізнаюсь я сам часами шкодую що ми раніше не почали заводити дітваків, то таке щастя з яким не варто зволікати. Живуть вони в Антверпені в Бельгії, в таунхаусі, який купили в майже зруйнованому стані і власними силами зробили там чудовий ремонт. Шарлота вчителька, а Дітер дизайнер продуктів(не продовольчих).

В свою подорож вони вирушили 1го березня 2013 року. До цього вони з дітьми їздили в довгі вело подорожі в Італію і Хорватію. Коли вони виїздили то їх проводжала вся вулиця, і навіть прийшло місцеве телебачення, бо такого ще ніхто не бачив. Оскільки ще триває навчання в школі то Дітер і Шарлота вчать малих самостійно.

Велосипед Дітера важить близько 80 кг. В них є вся споряга для незалежного життя, книжки для навчання, запасні запчастини і навіть маленька гітара.

6ти річний Жером, якому і шість виповнилось, нещодавно під час подорожі, тільки під час подорожі навчився самостійно їздити на велосипеді.

Перша думка, чого ж вони мучать так своїх дітей, правда, але дивлячись на дітвору видно, що їм дуже подобається і постійно усміхнені.

Хоча часами буває нелегко.

Взагалі складається враження що такою компанією, хоч може і складніше, дорожче і повільніше мандрувати, та значно веселіше, ніж самому чи парами. Та і взагалі це ж час постійно проведений з родиною.

У Львові наші нові друзі провели три дні. І казали що дуже сподобалось.

Ну а нам було дуже приємно їх захостити в себе. Якось хочеться допомагати таким людям, а в замін трішки відчути їхніх емоцій від подорожі, і фактично трішки з ними по подорожувати.

Ну і звісно тут є користь культурного обміну. Ми їх годували борщем, варениками і гречкою, а Шарлота приготувала бельгійські закуски до аперитиву. А поки батьки нам розповідали про життя в Бельгії, наша Софійка показувала свій улюблений мультик “Тачки” українською мовою, і хоч дітвора ніц не розуміла, та сиділи дивились :)

Також вони ведуть свій блог, де пишуть по черзі, в тому числі і дітвора. Дуже цікаво читати їхні пости і дивитись фотки. А поки вони були тут Дітер хотів купити Gopro щоб не тільки викладати фотки, а і відео.

Тут мушу подякувати магазину бумеранг в якому виявилась потрібна модель, і вони зробили хорошу знижку.

Хоч вони нікуди і не поспішають, та їхати можуть достатньо швидко. Якщо трафік великий то велосипеди хлопців пристібаються спеціальним дівайсом до велосипедів батьків, і виходять такі собі тандеми. Юдітс ж їде сама, хоч їй всього 10ть років, зросту вона має більш як 165 см.

Коли вони вже збирались їхати зі Львова, зранку падав дощ, і мені навіть було якось не пособі відправляти їх, але нам потрібно було їхати в Польщу. Та було видно, що дітваки навпаки тішились що їдуть в дощ, і дуже рвались в дорогу. То мені трохи полегшало.

Цікаво було подивитись на різницю виховання дітей в них і в нас, та і взагалі обговорити особливості різних країн. Наприклад Дітер і Шарлота зараз знаходяться в декретній відпустці і це власне і дало їм можливість поїхати в таку затяжну подорож. А щоб мати гроші вони здали свій таунхаус на 6 місяців.

На даний момент вони в Києві, зупинились у своїх друзів з Бельгії, і займаються виготовленням російської, казахської та китайської віз.

Після цього продовжать свій шлях Україною по напрямку в Китай.

Ось до речі їхнє перше відео з Гоупро. Тішить мене як іноземці використовують українську музику у своїх відяшках про Україну.

Ну а тим хто хоче від перших вуст отримувати новини від цієї родини раджу підписатись на їхній блог. triptochinabybike.blogspot.com/ Він голландською, але має віджет перекладу.

Ось така от чудова родина.