Спогади
матрасника

Орхус велосипедний

Влітку, я вже вкотре навідувався з робочим візитом до  Датського королівства. Чесно кажучи після кількох попередніх візитів в мене вже склалось певне враження про Данію і їхати не дуже хотілось. “Та тепер усе інакше” і відрядження було вже не в маленький Хернінг, а в друге за величиною місто Данії. Aarhus, читається як Орхус, місто на 260 000 жителів, і є найбільшим портом Данії. Якось мені так завжди виходило їздити в Данію на осінь, а цього разу було літо, і погода була дуже не звична як для Данії. Спека 26-29 градусів. Фотоапарата я в Данію вже не беру, зайвий вантаж, та і працюю я там. Зранку нема коли фоткати, а після роботи вже темно щось фоткати, якщо їдеш восени. А от влітку по іншому. Я трохи змінив своє ставлення до Данії, головне попасти в правильне місце в правильний час, і з правильними людьми)). Та цього разу хочу розповісти про велосипедну інфраструктуру Орхуса, на прохання одного львівського урбаніста. Я мав то зробити давно, надолужую.

Орхус, це місто де 20% з того населення яке щодня пересувається містом, пересувається на велосипедах. Відтак там дуже добре розвинута велоінфраструктура. Я б сказав вона розвинута майже на рівні з авто і пішохідною. Хоча треба віддати датчанам належне. Вони вміють добре балансувати. В орхусі є місця де всі рівні, є місця де явним пріоритетом користується пішохід, є місця де можна їхати тільки автомобілям або громадському транспорту, а є місця суто для велосипедів. Але про все по порядку.

Люди

В Орхусі їздять абсолютно різні люди, і на різних велосипедах. Думав викласти купу фоток, але виявилось що купи фоток різних велосипедистів нема. Бо фоткав я на телефон або гоупро, і всі фотки достатньо епізодичні і не дуже якісні. Та ось фото, яке як на мене іліюструє попереднє речення. Мама везе чотирьох дітей, до школи/садка, на триколісному велосипеді з коробкою попереду, приблизно о 8 годині ранку, через сквер, по велодоріжці, але дітей погано видно, бо я ледве встиг дістати телефон і сфоткати їх через стовп. Думаю після цього дідусь на сітібайку в костюмі, чи бабця в лайкрі на шосейнику, чи бомж на велосипеді з ящиком пива і музикою, будуть не дуже дивні).

Тому перейдемо зразу до наступної теми

Велодоріжки

З велодоріжками в Орхусі все чудово, з точки зору львів’янина. Велодоріжки є на всіх магістральних і не тільки дорогах.

Ширина велодоріжок завжди достатня щоб можна було спокійно обганяти. Загалом думаю 3 метри.

Можна і по двоє їздити, але тоді будеш заважати обганяти.

Фізично велодоріжка завжди відділена від тротуару і дороги. Часом це смужка газону, яка може бути пуста, а може мати і стовпці або дерева.

Часом це просто поребрик :)

В деяких випадках велодоріжку і тротуар розділяють лише розміткою, але від дороги завжди є фізичний відгалужувач. І так в них теж часом паркуються як мудаки. Але кількість такого паркування настільки мала, що воно не нервує, а сприймається так, ніби людині справді було дуже треба.

А ще датчанам, не взападло трохи звузити велодоріжку на короткий проміжок, якщо цього вимагає дорожня конфігурація, і в дупі ДБНи))).  Як видно тут трішечки обмежили велосипедиств в обгоні на відрізку в 5ть мтерів. Але по факту значно покращили організацію руху, зробили місце для викидання сміття для мешканців. і т.д. Одним словом всім добре. Якби це раптом зробили в нас, то ще б поставили знак на острівці перед смітниками, “об’їзд перешкоди зліва”.

В тихих вуличках велодоріжок не роблять, там просто велосипедисти їдуть по дорозі як повноправні учасники руху. От як в цьому спальному районі :)

Часом роблять квазідоріжки. Це коли як такої велодоріжки не роблять але роблять смугу по якій велосипедистам зручно їхати, але можна їхати і автомобілям. В даному випадку, дорога брукована, але щоб велосипедистів не трусило, по краям йде асфальтована смуга, по якій можна їхати автомобілем. У Львові теж є квазівелодоріжка на вул. Залізняка. І ще про пішоходів. Оскільки це житлова зона то їм тут можна вештатись де попало, і по дорозі теж, всюди перевага. Але на першому плані видно дві “шашечки” це  є заасфальтоване підвищення до рівня тротуару, яке слугує і лежачим поліцейським і зручним переходом, просто воно ніяк не ознаковане як перехід. І таких підвищень є багато, кожні 50 метрів. Ще один доказ що тут дбають не про формальності а про людей. В нас би зробили житлову зону, а зручних переходів б не зробили, мовляв, житлова зона, можна ходити де хоч, от і знайди собі де тобі зручно, а якби таки зробили, то скоріш за все це б були просто знаки пішохідного переходу, і ніяких підвищень/понижень. Якщо хтось каже що це брєд, то зламайте йому дві ноги, і хай повозиться містом у візку. Цє є елемент безбар’єрного середовища, розрахованого на всіх людей а не на 25ти річного здорового мужлана.

Ще один приклад, дорога на території кампусу Орхуського університету. Велодоріжок як таких нема. Білою жирною смугою відділено паркомісця.

Ну і пішохідні вулиці звісно теж без велодоріжок. Але в них пішохідна вулиця по факту це справді тротуар, в нас же пішохідні вулиці ще досі роблять по принципу тротуар-дорога-тротуар. На Лесі Українки щось ніби зробили ближче до пішохідної вулиці, але все одно ще не те. Загалом в пішохідній зоні їздити не можна лише в певних місцях. І то ми цього ніяк не зауважили, поки нам не зробили зауваження.

Сама центрально головна вулиця Орхуса.

Загалом місця де не можна їхати на велосипеді завжди ознаковані як такі що там не можна їхати на велосипеді :). Наприклад деякі парки.

На вході стоїть невеликий стовпець, який каже що на велосипедах кататись не можна, а собак вигулювати лише на повідку.

З помітного, то на велодоріжках дуже рідко коли є ознакування що це велодоріжка. Як правило і так зрозуміло, а там де треба уточнити малюють таки піктограму. Наприклад, дуже хороше рішення для лівого повороту. Рівень велодоріжка завжди є трохи вище від рівня дороги, і також велодоріжка відгороджена фізично, поребриком чи газоном від дороги. Перед правим поворотом, велодоріжка спускається в рівень дороги, і починає розширюватись, до ширини нормальної атвосмуги, тоді з’являється розмітка, яка дозволяє автомобілям заїздити в цю смугу. Таким чином смуга стає спільною для автомобілів і велосипедистів з пріоритетом велосипедиста. З такої смуги автомобіль може лише повернути праворуч, а велосипед може їхати і прямо і праворуч. Фактично це приклад того коли велосипедисти пускають на свою територію автомобілістів, щоб полегшити другим трішки життя. Що є чудовим прикладом компромісу.

Це фото не з Орхуса, а з Копенгагена.

Загалом на перехрестях, велодріжка завжди опускається до рівня дороги, і фізичний бар’єр зникає. Далі лише розмітка, є обмежувачем руху. Чатсо перед світлофорами, велодоріжка робиться трошки ширшею, щоб вмстились всі :)


Організацію великих перехресть можна роздивитись на стріт в’ю. А ще по стріт в’ю можна дивитись як їхня дорожня інфраструктура мінялась. І це дуже цікаво. Я раз залип на кілька годин розглядаючи.

Велодоріжки є і замістом, і тротуари теж. Правда тротуари вже дуже вузенькі. Але мені здалось що вони більше для велосипедистів які зупинились ніж для пішоходів. Таке навіть в місті часто зустрічається, що тротуар заледве на одну людину є. Зрештою пішоходів в Орхусі багато лише там де кабаки і магазини. Там де просто дороги, пішоходів мало. Люди або в автомобілях, або на велосипедах, або біжать.

Ще одна велодоріжка за містом. Фактично в них можна по всій країні пересуватись по велодоріжкам і між містами теж. Але на наступному фото цікавим є широкий і зручний з’їзд/заїзд на велодоріжку, ліворуч. Що говрить про те що велосипедисту можна пересікати чи то розвертатись навіть там де 4 смуги.

Ну і звісно що все однакове, всі велодоріжки, всі тротуари однакові, різнобою немає.

На наступному фото теж трішки видно подібний заїзд, трішки далі. Також тут цікава тема озеленення. Ніякі ДБНи, чи сивочолі проектанти не цураються садити дерева на розгалужувачі з газону до 1 метра. І бордюрчиків квадратом навколо дерева теж не треба.

І ще один з’їзд.

Ну і на останок на тему велодоріжок, це покриття. Всюди 100% асфальт. Ніякої бруківки чи ще чогось. Асфальт дуже якісний, в нас такий рідко де на дорозі зустрінеш. Але при такому покритті і безбордюрній їзді без крутих поворотів, тут можна дуже комфортно і дуже швидко пересуватись на шосейному велосипеді, що багато людей і роблять. Часом літають так що аж зносить.

Велодоріжки і всяки штуки

До всяких штук я відніс те що стосується велодоріжок, але не є велодоріжками. Наприклад така прикольна рахівничка велосипедистів. Кожен раз як повз неї проїздить велосипедист вона його рахує. І показує кількість велосипедистів які проїхали за сьогодні, температуру повітря, і нижче є загальний індикатор який показує скільки велосипедистів проїхало повз рахівничку за поточний рік. Цифри погано видно через не співпадіння герцажу світлодіодів і камери. Оком все виглядає чудово. Таких рахівничок, я бачив в Орхусі 4, але думаю їх там більше. Повз цю рахівничку проїзжає близько 1000 велосипедистів в день і це лише в одну сторону, протилежний напрямок вона не рахує. Фото зроблено 30 липня, що є 210 днем в році, і рахівничка приблизно показує 210000 велосипедистів за поточний рік.

А ще тут видно як класно це діло інтегровано у вуличний простір. Треба поставити підземний смітник, не біда, трошки звузимо велодоріжку, і тротуар, трохи дорогу, опа, якраз і місце на рахівничку з’явилось, прикольно якраз нею прикриємо смітники. ДБНи, нє не чули))))

Тротуар звузили зовсім на трошки.

Ще одна рахівничка біля університету.

Ось ще відео, як ми її тестували))))

Свтілофори часто теж окремі для велосипедистів. Часом треба керуватись загальним світлофором.

Часто світлофор для велосипедистів стоїть трохи далі за той що для автомобілістів. А ще на фото нижче видно, як праворуч велодоріжка переходить в ірвень з перехрестям і зникає розгалужувач. А ліворуч внизу видно розмітку для велосипедистів на перехресті. Дуже часто лінія яка маркує смугу велодоріжки, є лише злівого боку, рідше з обох. А ще в Данії фактично заборонений лівий поворот для велосипедистів. Якщо на такому перехресті для автомобілів є смуга для повороту ліворуч, то велосипедисту пропонується переїхати прямо на протилежний край дороги/перехрестя, і там вже в межах велодоріжки повернути ліворуч, і знову їхати ніби прямо, дочекавшись знову зеленого. грубо кажучи так як би це робив пішохід, тільки пішоходу на тротуарі можна ходити в будь-який бік, а велодоріжки в Данії всі односторонні. якщо не вказано протилежне.

Велодоріжки і громадський транспорт

Є одвічне питання як інтегрувати велодоріжки і зупинки громадського транспорту. В Орхусі не парились і пропустили велодоріжки через зупинки. На фото нижче видно павільйон зупинка, велодоріжку і кишеньку для зупинки автобуса. До слова кишенька в ширину лише на пів автобуса. Але коли автобус заїзжає в неї, решта смуги є достатньо щоб його обї’хати “не танку”, а також уникає проблем з невипусканням автобуса з кишеньки. ДБНам знову привіт )))

Та сама зупинка з протилежного боку. Також поребрик коло зупинки фарбується жовтою фарбою. На всіх зупинках є інформаційний стенд, з описом маршруту, а павільйони не всюди є.

Я не знаю в кого перевага, чи має велосипедист зупинятись коли зупиняється автобус, бо їхні автобуси якщо чесно малозаповнені, а на зупинках я бачив людей лише кілька разів, але якось планети не ставали так щоб на зупинці опинився атвобус, люди, я і орхусовець на велосипеді, щоб побачити як ж воно. В будь-якому разі небезпека зіткнення з велосипедом створюється для тих хто виходить, бо можуть не побачити, тому є буферна зона в одну плитку між автобусом і доріжкою. Той хто сідає, ітак звиклий що подивись по сторонам, бо велодоріжка.

Чесно кажучи часом і не помітно що тут зупинка. На фото внизу автобус стоїть на зупинці. Єдине що вказує що тут зупинка це стенд з описом маршруту. А ще тут видно пріоритетність. Якої ширини дорога, велодоріжка, і тротуарчик ))))). І це не є далеко від центру. Хвилин 10 пішки. Але з моїх спостережень, на 1го пішохода тут припадає з 10 автівок, і з 40 велосипедистів.

Велопарковки

Всі велопарковки Орхуса звісно фоткати я не став. Тому лише декілька варіантів. По перше, в Орхусі велосипедисти часто паркуються як рагулі. Тобто є місця де паркуватись заборонено, але всім пофіг. Наприклад вхід до торгового центру. Там хоч і намальовано купу піктограм, але то не зупиняє людей, бо кожен хоче підвезти свою сраку поближче до входу )))). Оштрафувати звісно такого порушника дуже складно.

Наступне фото зроблено зразу через дорогу від входу в торговий центр. Це є вокзальна парковка. З неї можна вийти зразу на перон або виїхати на велодоріжку. Вона величезна, і добряче забита.

А ось такі скромні скоби як правило є коло кожного підїзду.

Але не знаю чи їх вистачає.

Є й всякі бздури))) типу кругової парковки впритик до кущів. Це коло універу таке.

Є і цікаві рішення.

Біля великого житлового комплексу.

Біля входу в під’їзд

Є й криті.

Зручно, нє? Підїхва до будинку парканувся і пішов додому. Не треба ніц волочити по поверхах.

Велопрокат

В Орхусі є система велопрокату, а точніше байкшерінгу. Я той момент спробувати якось забув. Тобто я бачив ті парковки з велосипеами, але забув їх сфоткати та і спробувати забув. Загалом система стара і дуже примітивна. Якщо ви колись брали в супермаркеті візок, який пристібнути до іншого візка ланцюжком, і щоб його взяти треба вставити монету, а потім коли повернете візок, то монета вам повернеться назад. ТАка сама система з тими велосипедами. Треба вставити монету в 0 крон (~50 грн.) і велосипед відстібнеться. Їздити на ньому можна скільки хоч, а потім пристібаєш і забираєш монету. Знаючі люди кажуть що велосипеди трешнякові. Ось чуже фото

Велобезпека

Уважний читач зауважить, що майже всі парковки зроблені так що можна пристібнути ровер максимум за колесо. В Орхусі цього достатньо, оскільки 99.9% велосипедів не пристібаються а лише блокуються таким замком. Тобто у велосипеда заблоковано заднє колесо, і на ньому нікуди вже не поїдеш, але його можна спокійно взяти і понести. Велосипеди так і лишають на ніч  на вулиці, лише заблокованими на ці замочки. Коли я питав чи не крадуть, то казали як крадуть, то приїздить бус і забирають пачками по 30-40 штук. Але рідко. А потім в якійсь Україні з’являються оголошення про велосипеди з Європи. ПОвірте ніхто в Європі не продає масово велосипеди задешево. Людина як купила велосипед, так вона на ньому і їздить поки не вкрадуть. Якщо мова про сіті байк. Доречі Орхусівці їздять зовсім не на дешевих дроческопах, а на цілком пристойних і не дешевих роверах. В нас наприклад були класні сіті байки Cube(нам їх в компанії видали :) ).

Відео

І ще відео з інтернетів, яке загалом передає вело атмосферу Орхуса.

 Пару фоточок

Кілька фоток, які я не відніс до жодної теми :)

Дика набережна вздовж моря.

Як би ми були гейропейцями вийшла б чудова романтична прогулянка))))))

Наші куби.

Наразі все про вело Орхус.

Майтеся…