Спогади
матрасника

oktoberfest у вишиванках

Якось на роботі виникла дурна ідея поїхати на тімбілдінг на Oktoberfest. Ну то так завжди буває, що чим дурніша ідея тим більша ймовірність реалізації ідеї. А чим складніше реалізувати тим більше хочеться подолати такий челендж. Ну чим не дурна ідея проїхати на авто через 5 країн, майже 3000 км на вихідних, щоб попити пива. Але ж то є октоберфест.

Спочатку нас збиралось досить багато народу, але по ходу народі відсіявся, хто через брак візи, хто грошей, хто духу, а хто бажання :). Запланували то діло ми за кілька місяців до фесту, а вже десь за півтори місяці забукали собі кемпінг в Мюнхені. Кемпінг по моєму взагалі працює лиш тих пару тижнів на рік коли є Октоберфест. І нормально так заробляє грошей. Цікавим був факт що з нас не взяли жодної передоплати. Виїздити зібрались в п’ятницю після роботи. Благо в нас п’ятниця скорочений робочий день. Перед самим відїздом була дуже сильна злива, ми сприйняли то як знак, що треба їхати. Мені взагалі за купу подорожей здалось, що чим більше перепон і не надто сприятливих речей на шляху тим кращий буде час проведений у відпустці.

Нас набралось 5ть чоловік, загрузившись в 7ми місну машину ми рушили.

Оскільки то вже пройшло більш як півроку, тексту буде мало, а буде більше фоток, бо я вже багато чого не пам’ятаю. Та і загалом, що описувати в тому що 5ть хлопів їдуть з точки А в точку Б. Виїхали ми десь в 5тій вечора, поки до кордону, поки на кордоні, і вже коли почало темніти ми в Польщі.

Очевидно що їхати ми збирались цілу ніч щоб якнайшвидше попасти в Мюнхен. Кермували по черзі, Андрій і я. Пробували спати в машині, але то дуже не зручно. Десь в 5тій ранку всі захотіли жерти. А тут якраз Прага на шляху. Вирішили заїхати.

Ранкова Прага чудова. Жодного туриста, та взагалі нікого на Карловому мості, де зазвичай толпи. А до памятників черги.

Правда чим ближче до сходу сонця то кількість фотографів сильно зростає.

Наша тімка)

Або годинник на площі. Тут ж завжди 100500 людей, а сраня були ми самі.

Прага як завжди чудова.

То було трохи холодно, але купа чуваків бігало в шортах.

Мені вдалось зробити цей унікальний кадр сходу сонця над Прагою.

Як і цим фотографам )))

Я правда був без штатива.

 Тупили в Празі пару годин, і поїхали далі. В дорозі я мало фотав, поперше не було шо фотати, подруге. я або кермував, або спав. Тому з Праги катапультуємось зразу в Мюнхен. Приїхали в кемпінг.

Зразу оплатили, щоб знати скільки на пиво лишилось ))))

Кемпінг здоровезний, і якщо кожен буде блукати в пошуках свого місця, то будуть страшні пробки. Тому кожному при вїзді дають велопровідника котрий показує куди їхати.

Як ми дізнались пізніше, ми приїхали на ті вихідні коли приїздять італійці. Чомусь до італійців в мене упереджене ставлення і я вважаю що вони є найменш культурними в європі, не всі звісно.  Італійці їдуть на октоберфест на кемперах.

 Мабуть відсотків 90% автомобілів в кемпінгу були з італійськими номерами.

 Коли ми під’їхали до нашого місця, туди під’їхали якісь італійці. Ми з ними не розмовляли, але так виглядало що в нас трохи конфлікт по місцю виникав. Ми між собою щось говорили, і дивились на них, вони між собою і дивились на нас. Кілька разів в їхній розмові проскакувало слово Україна. Тоді вони взяли і перепаркувались на інший бік ділянки. Вважатимемо, що вони сказали “Слава Україні” і переставили авто ))). А ми поставили намети.

Загалом з наметами було не багато людей.

 Перед походом на Октоберфест, розігрілись в місцевому пивному МАФі )))

Перший день на Октоберфесті був трохи туманий бо з дороги. Але цікавий :)

Те що ти в Мюнхені під час проведення Октоберфесту, зрозуміло на кожному кроці.  В громадському транспорті море людей в тих німецьких шортіках, купа людей з пивом, або просто на вєсєлє. Але коли заходиш на територію парку де проводиться фест. То помалу починаєш офігівати.

Купа кіосків з сувенірами, купа атракціонів, і купа пивних павілйонів.

В суботу по обіді було досить легко попасти в ті павільйони, і оцінити масштаби.

Цей ще маленький. Наскільки пригадую, то найбільший павільйон міг вмістити одночасно до 10 000 людей. Хоча можу і помилятись.

Такса на все пиво у всіх павільйонах приблизно однакова, 10 єврів за літру. Взагалі там все кратне 10ти єврам як правило. Але треба вважати, бо октоберфестівське пиво як правило рази в два міцніше аніж класичне світле пиво. Тобто реально після 3оьх літрових бокалів можна порядно так від’їхати.

Відповідно дехто не докінця оцінює свої сили, і мусить прилягти на травичку.

Таких людей досить багато.

Хлоп по середині чимось приглядівся тим хто ще на ногах, і народ масово почав фоткатись з тим хлопом. Ми теж фотались :)

Добре що є друзі здатні підтримати тебе щоб ти не впав у власну ригу ))).

Хтось свої емоції проявляє по іншому, і для цього там є поліція.

Перед тим як пробувати їхнє пиво, варто спробувати численні атракціони. Там їх до кольору до вибору.

Є розваги і для тата і для мами і для дітей :)

Ми трохи катались.

Пересувались ми від кемпінгу до фесту на метро. Швидко і зручно.

А ще шанс показати себе ))))

Нажаль у вишиванках нас було лише троє.

Чув кілька думок стосовно того що ми поперлись на октоберфест у вишиванках. Хтось казав, круто молодці, а хтось казав що ми дибіли.

Я можу точно сказати, що вишиванки на октоберфесті це круто. По-перше багато людей нам казали що дуже круті сорочки. Дехто навіть закладався на те з якої ми країни. І т.д. Кароч було дуже заліково.

Другий день був значно людянішим, в сенсі кількості людей.

Ми ледве пробились в павільйон. Бо входи у всі павільйони були приблизно такі. Величезна черга, охорона, і охорона рахує скільки люду виходить, потім запускає вибірково тих хто найактивніше проситься.

Але навіть якщо ви зайшли в павільйон це ще нічого не означає. Бо треба столик. Чекати що столик звільниться марна справа. Але нам заканало що столик зайняли мої мюнхенські друзі. Саме так. Стефан і Анжела яких ми колись в себе приютили у Львові, під час їхньої подорожі навколо світу на велосипедах, тепер живуть в Мюнхені.

Хлопець в помаранчевій кофті що на фото, теж велосипедист, з південної Кореї, дуже веселий чувак. Він якраз також катався на велосипеді і був проїздом в Мюнхені де його приютили мої друзі.

На октоберфесті годують мнєсом. Мнєса там багато і різне.  Тут ми їмо половинки ціп’ятка.

Наша тімка)))

Доречі пивом там полито буквально все, по підлозі ходиш і прилипаєш, на лавці легко можеш прилипнути, а стіл хоч періодично і протирається та безперестанку мокрий. Але найліпшіше що це ні кого не хвилює.

Взагальному публіка приблизно така

А це родина німців які до нас причипились. Двоє ліворуч це батьки білявки праворуч. а дядько праворуч її дядько здається. Той німець був дуже навязливий хоч англійською не дуже говорив.

Постійно просив наші фотіки щоб нас фоткати, фоткав якусь фігню. Потім сватам нам дочку свою, це притому що 4тро з 5ти одружені. Але він казав що це не проблема ))) Одним словом, в певний момент ми вже звідти йшли в тому числі через того німця. Він хоч був і любязний і зовсім не агресивний, але реально замахав.

А цей дядечко був нашим офіціантом. Знаю що більшість коли чує про октоберфест уявляє собі щось таке Були там і такі, але мені шось не вдалось їх сфотати, бо не дай бох ти стоїш на дорозі в жінки з свистком в зубах, і 12ма літровими горнятками з пивом в руках. Спочатку висвистить весь мозок, а потім проведе лекцію німецьких матюків. Загалом враження таке що офіціантом в Німеччині люди працюють десятками років. Дуже багато підстаркуватих.

В кожному павільйоні є своя програма розваг, національні пісні і пляски.

Все дуже весело.

Частенько хтось танцює на столах.

Чудова атмосфера.

Нажаль я шось не сфоткав туалети, тобто черги туди. З члоловічими ще досить ок. Але черги в жіночі туалети це щось. Тому якщо йдеш в чоловічий туалет, не дивуйся побачити там кілька жінок.

Ще одна крута штука, це те що кожних 15 хвилин всі співають пісню, яку ми називали I’m frozen :), бо ніхто нам толком не міг пояснити текст і значення. Це був таким собі тостом. Тут можна послухати

З октоберфестом закінчую. Ще одним важливим елементом пивного Мюнхена є відвідини Hofbräuhaus. Цій пивнушці вже 425 років. Поки йшли туди співали гімн. До нас приєднався якийсь чувак, і теж шось собі там кричав.

Пивнушка файна.

Поки співали якусь українську пісню, розбили бокал, він просто зісковзнув від вібрації зі столу. Навіть маю відео )))

Загалом атмосфера там теж дуже кльова.

Поки ми були в Мюнхені, я ще умудрився зїздити до своїх друзів на гамбургери :).

Гарно посиділи, потринділи. Згадали їхню навколосвітню подорож.

Доречі, трохи урбаністики. На октоберфест приїздить нереальна кількість людей. Але ніяких як попало припаркованих машин ніде не було. Навколишні вулиці тупо закрили для проїзду і все. Хоч на октоберфест, перейдись, або на ровері. А так просто вони захищають свої газони.

По Мюнхену все. Ми там пробули два дні. Додому вирішили їхати іншою дорогою, не через Чехію і Польщу, а через Австрію, і Угорщину. А по дорозі вирішили заглянути в замок Neuschwanstein. Дорога через замок, це десь + 300 км. Але думали що невідомо коли буде ще нагода туди попасти. Тому поїхали.

Німецькі неавтобани дуже мальовничі ))). І частенько мені випадало їхати за кермом, коли було гарно, тому не фотав ніц.

Задній бамбетель. Ще один пасажир на третьому ряді. Там прикольно було спати, бо все обкладено речима.

До слова весь час що ми були на німцях, погода була не дуже. Часами дощило і було прохолодно.

Нам то було пофіг, але деякі моменти ми не врахували. Доречі в мстах стоять такі радари, вони не завжди показують швидкість, а показують смайл.

Чим ближче до замку тим густіший туман.

Приїхали на села ))))

Від парковки до замку треба йти вгору хвилин 20ть, або можна їхати на фірі.

Ми йшли пішки. а коли прийшли то побачили величний замок Neuschwanstein

Хоча очікували побачити щось таке :)

Тупо все в тумані)))

Поржали.

Полазили навколо

В середину не йшли.

Та й вйо домів.

Додому їхали через Відень і Будапешт, але вже ніде не зупинялись, хотіли додому. Та і часу не було. Поки сидів на третьому ряді розважався фотканям автомобілів позаду.)))

Дуже класною була дорога через наші карпати в 5тій ранку. Був легенький морозець, але чисте небо. Реально такої краси ще не бачив. Але змученість, і дубак на дворі, зовсім не викликав бажання тормознути пофотати.

Загалом скажу, що октоберфест це класно, і хочаб раз в житті там треба побувати, тим більше виявилось що це зовсім не складно і не так вже й затратно. Справді крута атмосфера свята і веселощів. А якщо це ще й робити в форматі роуд тріпу, то взагалі крутяк. Пробуйте. Ваше здоровля.

з.і. Колись може зроблю відяшку )))