Спогади
матрасника

Наш 15тий

Кожного року в грудні/січні читаючи твори колєг з rss-стрічки на тему “як пройшов рік”, я й сам пробую щось таке написати, але кожного разу максимум що мені виходить це переглянути кілька сотень фоток, щоб згадати, як же пройшов той рік. І все закінчується тим що я до середини ночі ностальгую, і з думкою що рік був чудовий йду спати. На тому все й закінчується.

Але зараз таки спробую, пофіг шо середина лютого :). Зразу кажу буде багато фоток, бо мені так легко згадати той рік, і тільки позитивних, бо негативні речі я не фоткаю, хоча можу сфоткати свій чорний ніготь, який я притис дверкою машини, і мені його потім проколювали, і спускали кров, а вся тіма ржала з мого бідного пальчика.

Як почався рік я не пригадую, точно знаю що тоді всі прилипали до новин зі сходу і т.д. А от під кінець лютого, в нас на роботі організувалась поїздочка на Буковель, то я взяв з собою малу, і ми з нею чуток повозились. Нам сподобалось. Цього року вже знов лютий а ми на лижах так і не катались, і певно і не будемо вже… я взагалі вже літа хочу.

Потім я знов ніц не пам’ятаю і навесні ми поїхали на козячу ферму.

Потім ще з’їздили до бабусі на Закарпаття, святити пасочки і гуляти полонинами за селом.

А в травні різко прийшло літо і стало тепло. Взагалі таке відчуття що весну вже пару років як виключили, йде якась така-сяка зима, потім тиждень морозів, потім знов така-сяка зими до кінця квітня, а потім хоп і літо.

От тіки шо згадав що в мене на весні з’явилась, ще одна похресниця, в кума Усамки народилась доця. Хоча, якщо чесно, я не самий ліпший годфазер, ну але то такий світовий баланс ;). А от шось фотки з хрестин я не знайшов (.

На травневі вихідні ми збирались з’їздити сімейством на Черемош на рафтинг, але щось пішло не так, і ми поїхали на кінець травня. Це було вже вдруге для Софії  і мене, але Оксана до того ніколи не сплавлялась, і їй було дуже страшно, але як тільки вона сплавилась вперше, то її заперло…

Загалом файно псплавлялись разом з biketraveler і vovsad, і ще деякими не онлайновими товаришами, а ще шпіляли багато настолочок.

Ну а потім прийшло літо… Боже як я люблю літо, наразі моя сама улюблена пора, хочу щоб завжди було літо, але не хочу для цього переїздити, глобальне потепління може і погано, але мені поки що добре.

Літо, безштаньово і безшкарпеткова пора. Хто не чув, то слухає пісню про літо і гортає далі….

Цікаво, що колись я починав цей бложик для того щоб описувати свої вело подорожі, а в 15тому році най яскравішою влео подією мабуть був мій байк ту ворк дей, загалом я час від часу на роботу їздив на велосипеді, і часом по місті по справам, але це все. З осені мій фікс стоїть зі скрученим кермом на бік щоб не заважати ходити, а гірський ровер я з гачка вроді навіть і не знімав… Журбинка, але чує моє серденько що фікс буду продавати.

Ок, повертаємось до репортажу з минулого 2015того року. За останні років 5-6 ми так звикли що в нас завжди є діюча шенгенська віза, для того щоб як захотілось кудись куди дешеві квитки, взяв і поїхав. Кілька років поспіль, ми робили собі польські шопінги, але минулого року тим полякам стало шось пороблене. В мене якраз наближалось відрядження в Данію, і мені зробили датську візу на рік, а от моїм гаврикам шо робити, і якраз на роботі пішла хвиля словацьких віз. Ну і ми собі зробили, єдине що потрібно було купити кілька-дений тур і в нього зїздити. Тур обійшовся дешевше ніж на Буковелі три дні пожити, А високі Татри то високі Татри.

Ну і аквапарки на термальних джерелах, теж залік.

А і ше в них там море печер, але зразу скажу, сходите в одну печеру, в решта нема змісту йти, всі печери з середини однакові. Тільки сталактити і сталагніти мають різні форми і імена.

Загалом в Словаччині,  ми вже були третій раз потусуватись.

А потім я поїхав в Данію на тиждень. Сподівався вловити датське двотижневе літо, але не вийшло. Я ще не розповідав як в 2014тому ми їздили в Данію, попали на літо, і зїздили на кабріолеті в Амстердам де прозодив гей парад, про який ми не знали, чесно. Може колись розповім ;). А на цей раз я в Данію поїхав хворий і навіть там трохи температуру мав. Ну але північно-балтійське море всьо лікує.

Не знаю чи казав, але здається в 2013тому я почав активно бігати. Бігав я більш менш регулярно, і от літом 2015того я підписався на якийсь бігальний челендж від Nike, і грубо кажучи укатався, на певний період мені відбило кайф від бігу, і з того часу бігаю як попало, раз в тиждень, або в два, або навіть , в три.

Знайшов фоточку з Задорожнього. Спонтана поїздка після роботи, просто протягом спекотливого, робочого дня, придумав собі, і після роботи поїхали. Ніхто з нами шось не підписався, а потім собі нігті по лікті кусали(злий смайл)

 

А ще цього року ми тусили багато в світлому селі Басівка. Нещодавно це чудове село, стало ще чудовішим, бо поповнило своє населення пазітівом в лиці Макарчуків. Рома ж в свою чергу дає світло і тепло тому селу, будуючи свій позитив, і запрошуючи нас на мяско, сангрію, настолочки і басейн :)

Наверху мяско, басейн внизу :)

2015тий рік, це той рік від якого можна відняти 1985 і отримаємо 30…. Так, так ми ще молоді)))). Коротше кажучи, настав день коли моїй коханій дружиноньці стукнуло чергові символічні 18ть років.

Вітали з самого ранку всім сімейством. А шо нормальні люди роблять на свій день народження? Їдуть в зоопарк ;)

А потім на озеро їсти кавуна.

Не встигли відійти від гучних святкувань, вирішили з’їздити з кумами на чудові волинські краї. Люблю літо, можна ходити голим… Обережно adult content.

Світязь я для себе навіть трохи по іншому відкрив.

А наш малий, його відкрив для себе на третій день лише. Він в нас взагалі водоплаваючий, Оксана з ним в басейн з 5ти місяців ходить, але вилізла інша бага. Він звик що водоєм має мати на дні кахель, і кахельні береги, а тут якийсь бридкий пісок, то він бридився туди лізти. А малій ок.

А ще на Світязі є байдарки

ну і звісно підводний селфач

Перша в році ночівля під відкритим небом. Пробували з Дослідником ловити персеїди, а зловили блискавку.

Через 12ть днів я догнав свою кохану. Свтякували у вузькому сімейному колі :) Обережно adult content

Ну а що роблять на день незалежності? ТІкають з міста, бо буде купа людей, і впали дослідникові на хвіст, і здійснили старий план. Бакота!

Тобто спочатку Кам-Под, а потім Бакота!

Люблю літо.

Прокидаєшся і за 10 секунд ти на природі), он в малого батарейка як зарядилась.

В кого б не зарядилась.

А потім прийшла осінь, я її взагалі не люблю, від неї одні депресії. Тому тре їхати на море.

Фотка з моря, без моря :)

На морі ми зустрілись з родиною, ну щоб двічі не вставати :)

А потім ми ще їздили на одну з моїх історичних батьківщин. Я звідти колись дуже тікав, а зараз там якось так тихо, затишно, кайфово. Чим старший я роблюсь тим менше мені хочеться вештатись далекими світами, і тим більше рідними близькими глухоманями.

Моя рожева гордість того року явно більше наїздила на велику ніж я.

От буде класно як вони колись всі на одному пядесталі стануть :)

Ну і 2015тий рік звісно ж можна вважати роком зоряних війн. Ми готувались, все передивились, на мечах тренувались.

Ну і прийомчики всякі теж…

 

А ще я познайомився з новими копами, а точніше копшами)))). Правда знайомство обійшлось в 255 грн.

Ну і тут хоп і новий рік. Вирішили зустріти його в парку культури з кумами. Парк культури став культурнішим, і цікаво було як воно. Але то не в ходило в плани нашого малого. І через трохи як ми туди прийшли він включив кіпіш. А в 23:40 кіпіш включив я бо замахався його розважати, і ми зазбирались їхати на хату до кумів. Кароч ми так їхали що новий рік зустріли по радіо біля цирку. 

Нормально вийшло :)

Насправді рік був не таким як я його описав, то просто фотки так підібрались чомусь :). В нас багато чого трапилось в житті, не знаю чи це має стати достоянням всесвіту чи ні, та як тільки взнаю, то і вам дам знати. Наразі точно знаю, що цього року фоток наразі ще менше :), а подій життєвих ще більше. А наразі всім цьомки-бомки :)