Є в такий собі німець на ім’я Єнс Мауль(фото зверху). Хлопчина 86 року народження, після школи ніде не навчався. Але полюбляє повозитись на велосипеді. Полюбляє настільки що накатав досить таки немало кілометрів. Ось мапа його подорожей(клікабельно).
Оп’ять двайціть п’ять. Відстаю від графіка бляха-муха.
Вжжжж… Тепер не тільки два колеса возять мою душу, але й чотири возять мою тушу. Так, так, тепер і я забруднювач навколишнього середовища. Відкрив для себе багато нового. Велосипедисти розбещенні. Всім подавай велопарковки. Все просто, є труба є парковка. З автом все значно складніше. Спробуй з автом вирішити кілька справ в центрів від 9 ранку до 6 вечора. По часу буде довше ніж пішки. Ще одне. Шановні дорого-впорядники. Ви мабуть автом по Львові не їздите. Відсутність розмітки, дебільний принцип встановлення світлофорів, і шалена кількість ям. Водій замість того щоб слідкувати за ситуацією навколо авта, дивиться щоб не влетіти в яму. Світлофори стоять невідомо для кого, бо мало де є світлофор який видно добре з кількох точок. А, ну і звичайно пішоходи. Люди, ви собі навмисне бажаєте вкоротити віку чи здоровля? В принципі я завжди стараюсь бути законослухняним велосипедистом(окрім їзди по тротуарах), пішоходом, тепер і водієм, але власне коли я став водієм, то велосипедист і пішохід з мене ще більш законослухняніший. З веселого, люблю пропускати пішоходів. Реакція просто супер :)
Тобі нудно? Маєш фотоапарат або хоча б камеру в телефоні? Вмієш фоткати? Не вмієш фоткати? Ти нам підходиш! Ти потрібен нашій групі! Spring Photo Sprint – Весняні Фото Спринти
Отак вже кілька тижнів група ентузіастів бавиться в фотоквест, в якому абсолютно не важливо яка в тебе камера, які в тебе фото навики, яка в тебе швидкість виконання робіт. Важливий лише результат. І навіть якщо результат не найкращий ніхто нічого не скаже, головне наявність результату. Самий демократичний квест в світі. Ніколи не пізно приєдатись, просто починаєш робити завдання і викладаєш результат в темі завдання. Можеш почати з будь-якого спринта. Приєднуйся!!!
Під катом кілька робіт учасників.
малюнок з http://beautiful-desktop.ru
Привіт, я Dyak, а ти?
Сьогодні до мене в скайп написав один мій знайомий, з яким я випадково зустрівся на lvivtwitterevent#4. Він там діджеїв. Так от, сьогодні він написав, що натрапив на “Спогади матрасника”, почитав. А я от приблизно бачу скільки людей дивиться мій сайт щодня. Частину людей я знаю в реальному житті, частину віртуально, а частини виходить не знаю ніяк.
Так от, давайте знайомитись :). А може у вас також є блог, який би був цікавий мені і ше комусь. Діліться. Буду радий знайомству :). Пишіть, навіть якщо ми вже якось знайомі, нехай інші з вами познайомляться.
Мало пишу, бо мало вільного часу, постійно чимось зайнятий. Останні кілька вечорів і ранків я колдував над тими частинками, що можна було бачити в деяких випусках Проекту_365.
Ще не закінчено, але я вже вожусь. Ось він красень. :)
Принципово він відрізняється від попереднього розміром коліс, які як мінімум більші на 2 дюйми :). Мені дуже подобається їзда на ньому. Наразі гума асвальтова, як поставлю щось позліше буде взагалі моцно.
Думаю в кожного є якісь дуже яскраві спогади з дитинства. Деякі настільки яскраві, що ви пам’ятаєте найдрібіші деталі, але не пам’ятаєте час, чи місце, чи з ким ви були.
Я випадково побачив як хлопчаки на вулиці Чернівецькій, стояли на тротуарі і жваво з чогось раділи, і взагалі було видно їх шалене захоплення стосовно трамваю, що наближався. Це мене зацікавило і я спостерігав за ними. Виявилсь, що вони щось клали на рельси, а трамвай це щось розплющував. І згадався один мій дуже яскравий спогад.
Своє дитинство я провів в 3-ох географічних локаціях. Найцікавіша частина мого дитинства власне пройшла на другій локації. А було це на Сокальщині. В ті часи дітей вдома могла затримати лише 8-и бітна денді або тетріс. Але в хлопців мого віку тоді був культ велосипеда, тому все ж таки більшість часу ми проводили на дворі. Розваг в смт де я жив для дітей було не багато, але ми їх собі придумували.
Одного разу старші на 4 роки хлопці, нам показали як робити ножички з цвяхів. Ножички нам потрібні були лише для гри в “Ножички”, думаю хтось памятає таку гру. Так ось, принцип виготовлення ножичка дуже простий. Ми брали цвях, сотку або двохсотку, йшли до залізниці, і клали їх на рельси. Після того як по цвяху проїзжає потяг, він робиться ідеально плаский. Тоді один кінець обмотується ізолєнтою і маєш ножичок. Звичайно, що тоді ми не думали ро наслідки до яких це може призвести. Нам було років по 11-12.
Коли старші хлопці повели нас перший раз до залізниці, щоб показати як це робиться, то після того як проїхав потяг, хтось старший крикнув, “Гаааа, а я зара позабираю всі цвяхи”, відповідно недосвідченна малишня, ринулась на рельси, і давай хапати ті розплюснуті цвяхи. А як думаєте що робиться з цвяхом, якщо його розплюснути за пів секунди? Угу, він дуже нагрівається. Я б не сказав що ми сильно пообпікались, але уявляю як збоку то було смішно, коли з 10 хлопчаків, швидко знаходять серед шпал цвяшки, і зразу киають з криком їх назад.
А ще було дуже круто знайти на вулиці якусь рідкісну кришечку від пива, і покласти її на рельси. Коли потяг розплюсне її, то буде дуже гарна медалька, з якимось німецьким надписом. Ми з одним моїм другом, коли назбирували по 5-10 унікальних кришечок, ходили на одну з дальніх гілок залізниці, де потяг проїздить один раз пізно ввечері. Клали ті кришечки на ніч, а потім забирали.
А кажуть 90-ті були бандитьскими, для нас то були золоті часи. Аж шкода теперішню дітвору, з тими комп’ютерами, інтернетами, кабельним.
Продовжую надолужувати…
Виделко. Хто пам’ятає, я збираю новий ровер. От приїхало виделко із самої гамерики. Чекаю частину коліс з північної Ірландії. І нарешті вже почну збирати. Але радості не було меж :)
Знову халява від ПриватБанку та Skype. 51 євроцент для кожного.
На сайті skype.privatbank.ua в правому сайдбарі є віджет. Відповідаєте на 5 простеньких питань, вводите номер телефону і вам приходить смс з паролем. Вводите пароль, і вам видається код ваучера.
На сторінці secure.skype.com/account/voucher/redeem вводите свої дані а потім код ваучера. Отримуєте 51 євроцент на свій акаунт. Ваучер генериться на основі вашого номеру телефону, і кількість спроб не обмеджена, але код ваучера буде завжди той самий. Але ж є мами, тати, діди, баби в кого є телефон і нема скайпу. Відповідно можна непогано поповнити собі рахунок.
Це вже вдруге проводиться подібна акція, минулого року я поповнив собі рахунок на 2 євро, і користувався ними під час подорожей закордон. Поспішайте бо кількість халяви обмежена. Це ні вякому разі не реклама Прівєт банку, ненавиджу їх, але якщо дають халяву то тре брати. :)
Сьогодні мав би бути тиждень #13, але маємо те що маємо, наступного тиждня все вирівняєтся :). Цей тиждень аж рябить візочком :)
Нова домівка. Звичайно я про віртуальну домівку. Якщо рахувати погодинно, то роботи було не більше ніж тиждень, але якщо рахувати календарно то це проект тривалістю в рік, і кількаразовою зміною GUI. Але нарешті це сталось. Робота ще є. По часу… ну ненаю, мо рік :)
На жаль трохи вибився з графіку, і от тепер наздоганяю. В мене реально мало вільного часу. Доця хоче проводити більше часу з татусем, а татусь не проти :). Але я постараюсь щоб тиждень #14, вийшов вчасно.
Прогулянки. Наші перші прогулянки. Потрібно тепло закутатись, піти до мами або тата на руки, і посадити коло відчиненого вікна. Від свіжого повітря піднімається настрій, і можна посміхатись до чорної штуки в таткових руках :).
