Сьогодні проводжав кохану навокзал. Був на ровері. Вирішив катнутись по ранковому місту. Падав дощ, але чим ближче я був до центру тим більше сонець пробивався крізь хмари.
Коли прихав на площу ринок то побачив багато нового для себе. Таке відчуття що життя міста тече а я був десь збоку, я розумію що ніхто не повинен мене інформувати що там щось твориться в місті, тим не меньше відчуття в мене таке склалось.
Шосі стрєсло…
В принципі ніц і не сталось але ось вам маленький репортаж, шкода фотіка людського не мав.
Отже Львівське пиво задумало знову пропіаритись, і почали будувати на Площі Ринок щось на кшталт пивного дворику :)
Машина подібна на машину з реклами Стелла Артуа :)
Сім'я Зулкарнєєвих (фото взяте з сайту сім'ї Зулкарнєєвих)
У Львові є ось така сім'я де всі діти прийомні. Сергій (тато) працює в нас на фірмі викладачем Англійської мови, тому багато людей знають про їхню сім'ю не з газет, а особисто від Сергія і знайомих йому людей. Коли дивишся на них то не перестаєш дивуватись наскільки можна бути сердечними і відважними людьми щоб виховувати 6 біологічно не рідних дітей. але дуже рідних духовно. Погодьтесь на на таке здатні лише маленька частина людей.
Доречі зараз ім потрібен спонсор для придбання сімейного авто. Якщо у вас є бажання помогти в цьому плані. То можете зв'язатись з Сергієм. Контакти є на їхньому сайті і подані нижче.
Форт тараканів або Дубенський форт це вражаюча охоронна споруда, яка так і не охороняла нікого і нічого, так як її було легше обійти ніж захопити. Ось тут є хороший опис форту.
Вйо…
Тяжкий підйом о 4:00. Далі на протязі 20 хв. ніц не памятаю бо ходив мов зомбі. Зробив чайку вдівся і в 4:50 вийшов з дому. Тиша, місто спить (а що ж йому робити в 5 ранку в суботу) Якісь міліцонери бушують коло Гранд готелю а так все спокійно. По часу встигаю, думаю сфоткаю оперний, але він нажаль не світився, економлять зарази. На Підзамче був о 5:10(мабуть зарано вийшов), ну ніц страшного, успішно випробовую новий форк і гальма. Думав як ніхто не приїде і поїду зустрічати сонечко на ВЗ. І ось зявляється статура з двома колесами, це був Юра(skytalec), познайомились, подумали, і сіли в останній вагон поїзду Львів-Тернопіль, за годину вийшли в Красному.
На вихідних пробував торкатись культури, поки гулялии по місті випадково забрели у Львівську картинну галерею, а ввечері ходили на італо-французький фільм 1978 року, одним словом ні култура кінематографічна ні образотворча враження на мене не справили окрім декількох картин. Ну щож я завжди себе вважав таким собі redneck (вкрав термін в одного дядька ;)), виявляється так і є… а я і не соромлсь. Сьогодні була й ше можливість піти на культуру драматургічну в театр, але необтесаність перемогла, пив пиво і кохве з морозивом :).
Спорт
Сьогодні вдарили шаленим автопробігом по маршруту Стрийський парк, проїхали аж шалених 10 км зате заставив дівок возитись по болоті, по крутих схилах, при чому з ровером на горбі і догори, слизьгались аж гай шумів. Потім вони на каміння повилазили, і кажуть не поїдем, і ми не в армії шо я їх ганяю.
Хребет Полонина Боржава, як на мене, один з найгарніших і найдоступніших хребтів для пересічного Львівського туриста, в плані добирання зі Львова і в плані фіз підготовки. Якось в вже ходив туди з другом. Це був мій перший і єдиний літній похід в гори, з наплечником, наметом, і всіма атрибутами туристичного походу.
Але після того в мене виникла ідея яка мене не полишала нарахунок поїздки туди ровером, тим більше маршрут проїздний, і я знаю що туди хлопці їздили. Отже коли на форумі зявилась пропозиція поїхати, я просто не міг відмовитсь. Готувався я дуже серйозно, купив новий наплечник, купив нову шиповану гуму, прочистив, змастив і налаштував все що можна було змастити і налаштувати, навіть зробив кастомний гідропак з пластикової фляшки і куска харчової трубки, зробив повно смачних канапок, купив свій перший вело памперс.
І нашо того всього…
І як завжди ранок, вокзал, групка варятів в кольорових гельмах(шоломах) і на залізних кобелах, мукачівська клектричка, недовольна провідничка яку ми успішно задовільнили кількома українськими долярами, аби вона не рухала нас і наших вірних друзів. Три години швидко пролетіли за цікавими розмовами, байками, і оповідками.
Коли я почав кататись на ровері, то про шолом навіть і не думав, потім попав в автокатастрофу, отримав струс мозку і подумав, що тепер мені потрібен шолом. Його мені кохана подарувала на ДН. Так ось… Напочатку я їздив в шоломі тільки десь далеко а так помісті без нього, до одного моменту, коли при заїзді на тротуар я не вдало вдарився переднім колесом в бордюр ровер вискочив з під мене назад а я сам полетів вперед і пролетів в кількох сантиметрах від кута будівлі, при чому я впевнений як би я попав в той кут. то голову би розбив серйозно. Після того я без шолома на ровер не сідаю.
Захотів я їхати собі, своїм вірним залізним конем, туди куди очі бачать, і не бути привязаним ні до чого. А шо для цього тре, правильно житло. Житло це намет і спальник. Є і кухня, це пальник. Також є ще багато потрібних і корисних речей, котрі потрібно возити з собою.
Вот я і придбав собі багажник і сумку штани.
Входіт, і замєчатєльно виходіт
Так вот ніфіга воно ні входіт. Значить багажник відомої і класної фірми Giant. Багажник зроблений добротно, якісно і продумано окрім однєї детальки, це кріплення у верхній точці. Зара я все проілюструю.
Vernal equinox – (від. лат.) весняне рівнодення. Сьогодні згідно з вікіпедією весняне рівнодення, що просто не може не радувати так як тепер щодня світловий день буде збільшуватись на кілька хвилин. Так що тіштеся шановні і насолоджуйтесь кожною новою хвилиною подарованою вам цим чудовим світом.
П.С. А я по повній планую вело мандрівку на арбатську стрілку і можливо по Криму… так що все супер.
Побачив свіжу новину нарахунок того що Львівські перевізники хочуть підняти вартість проїзду у маршрутках до 1,75 грн. і задумався скільки це виходить на місця і рік.
Підрахуй…
Отже якщо кожного робочого дня їздити на роботу і з роботи і платити 1 грн. 75 коп. то маємо 1,75*2=3,5 (грн./день), 3,5*5=17,5 (грн./тиждень) 17,5*4=70 (грн./місяць) 70*12=840 (грн./рік) Взагальному маємо 840 грн. на рік це тільки при їзді на роботу. Тепер до цього всього домішуємо ровер :). Опишу конкретно мій випадок нехай він буде середньо-статистичним, хоча хто знає…
зате заставив дівок возитись по болоті, по крутих схилах, при чому з ровером на горбі і догори, слизьгались аж гай шумів. Потім вони на каміння повилазили, і кажуть не поїдем, і ми не в армії шо я їх ганяю. 
