Якщо хтось пам’ятає, то влітку коли була жахлива спека, то ми з колєгами починали робочий день так. А цього тижня ми спробували знову розпочати робочий день подібним чином. Хоч той початок і довший ніж літній, але натхненно попрацювати мені таки вдалось в той день.
Вчора отримав ще одного листа, який сповіщав про чудову новину. Ще кілька тижнів тому Христя кинула лінк на їхню відео школу. Ну я і надіслав їм аплікаційну форму. Минулого четверга мене запросили на співбесіду. На співбесіді нічого такого не було дивного, скоріш так перевірка на адекватність. Поспілквався з дівчатами з візарту, розповів чому мені це цікаво, що б хотів зняти і т.д. І ось вчора прийшло повідомлення що мене взяли. Всього було бажаючих 90 чоловік, а взяли 17.
Для мене ж це буде перевірка на вшивість. Я особисто собі ставлю завдання на 2 результати. Перший, дуже очікуваний. По закінченю навчання, буде знято щось таки варте уваги, а не набори картинок під музику, і тоді я буду знати що недармо я цим займався, а бо другий варіант, я таки зрозумію що картинки під музику, це максимум на що я здатен, і не буду далі нпаргатись в тому напрямку, а пошукаю собі якесь нове хобі.
Наскільки я зрозумів, результатом нашого навчання мають бути роботи, які б не соромно було представити на кінофестивалі WIZ-ART, в кінці травня.
Хотів написати ці слова ще зранку, не встиг, потім в обід, невстиг, потім рано ввечері, і теж не встиг. Був вибір, сісти писати чи провести 2 годни гуляючи з своїми дівчатими. Я навіть не думав. І ось вже цей день майже закінчився, дружина і доця сплять, іграшки також сплять, книжки порозлягались на полиці. А я пишу те що хотів.
Рівно рік плюс 1 день тому, була середа, я як завжди прийшов з роботи, повечеряв, трішки побув з Оксаною, і продовжив виготовлення меблів. Я міряв, сверлив, закручував. І нарешті закінчив. Закінчив не на вечір, а закінчив повністю. Прийшов до Оксани. Ми мали одну з найважливіших розмов в нашому житті. Вона казала є, я записував точний час, вона казала нема і я знову записував точний час. І так 10 хв. І без підрахунків було видно, що між є і нема є чітка залежність. І вже через короткий проміжок часу я зробив верхнє фото.
Давненько я не виходив на зв’язок. І навіть незнаю чому. Тобто причин є багато, але котра з них є причиною невідомо. Якось проект 365 постійно тримав в тонусі блогерському, а тут мене багато інших речей тримає в тонусі але більш офлайновому. От і вирішив написати як в нас справи, може і ваші справи взнаю :). Так що далі про все потрошки.
От минулої п’ятниці ходили на трек. Я трохи покатався. Враження просто супер. Не опишеш словами, це потрібно спробувати. Ну і зняв тізер для злботу “Критий ровер 2011”. Дивіться. Сваріть.
Ось тільки що отримав наступного листа з поштової скриньки з доменом onedayonearth.org.
Hi Vyacheslav,Thank you again for contributing to the One Day on Earth project! After reviewing
thousands of participants' videos, we believe that your footage in particular stands
out-and we believe it could be a great addition to the One Day on Earth documentary
film.
We would like to possibly include your story in the film, however in order to do
so we will need the RAW footage. Please review ALL the information and instructions
below. The sooner we get your footage, the more time we can spend sculpting the
global story.
Хто пам’ятає 10.10.10 я знімав відео і відсилав його на проект onedayonearth.org. І ось нарешті прийшла відповідь, про те що можливо мій матеріал попаде в фінальний фільм. Можливо і не попаде, але я все рівно радий.
Звичайно що мій матеріал навіть близько не зрівняється з матеріалом Бориса Гришкевича “Іванки. Один день в Карпатах” що попав до проекту Life in a Day. Прем’єра якого, доречі, відбудеться за два дні на сторінці http://www.youtube.com/lifeinaday.
От і похвалився )))))))).
Як там життя після проекту 365? Думав я так протягом 2010 року. Дехто вже знав на це відповідь, а думав. Тепер і я знаю. Але казати не буду оскільки тепер є цілих 8 проектів за якими я слідкую. Дехто тільки почав, дехто думає, а дехто вже скоро і закінчить. Ось вам список.
kanfetas.blogspot.com
vlad365.blogspot.com
blog.lioniel.od.ua
blog.golubovsky.com
lar-a.livejournal.com
ptah-ptoject-365.blogspot.com
george-mam.blogspot.com
happinessissoclose.blogspot.com
Здається нікого не забув, ви кажіть якщо що.
Хтось викладає тижнями, хтось днями, хтось фотками, але це тільки метод, а зміст той самий. Когось я знаю в релі, когось лише віртуально, когось навіть віртуально ше не знаю, але думаю що їхні проекти 365, це виправлять.
Ось такі справи інтернетові. А в нас тим часом також багато нового. І ніби хочеться поділитись, а потім думаєш ай, і до чого я то напишу. Так і лежать фоти непроявлені з раву.
З.І. Мала пішла
5 лютого у Львові відбудеться доволі таки цікаве дійство. Це буде тренування/змагання на Львівському велотреку СКА. Даю афішку і лінк на деталі. Я там буду знімати відео ну і пофоткаю. Зрештою думаю на таке цікаво і глянути тому приходьте. А ше наскільки мені відомо планується афтепаті з виступом веселої групи ;). Теж планую там бути.
Ось і настав цей момент. Як я його чекав. І не тільки я, мої домашні також давно хотіли глянути на результат. За 2010 рік трапилось багато чого і я однозначно можу сказати, що це найкращий мій рік з тих що минули. І я дуже вдячний Христині, що мене на таке надихнула. Як я вже казав, протягом року, я мав двояке почуття до проекту. З одного боку я хотів дійти до кінця і чекав результату, з іншого, часом мене то напрягало. А як підмітила Христя, часом відчуття що живеш в якомусь реаліті-шоу. Як воєнка, ти ходиш туди, воно тебе напрягає, але в кінці ти безмежно радий що відслужив :).
Завдяки 365, я зрозумів наскільки багато речей цього року я робив вперше. І я з того тішусь, оскільки хотілось би попробувати в тому житті дуже багато, і я бачу що вже багато чого спробував. З того що запам’яталось це: 1 місце у аматорському фотоконкурсі, перші саморобні меблі, перші спроби посткросінгу, перші ноти на бас-гітарі, перша дзеркалка, і перші відеоролики, я отримав військовий квиток, перше власне авто, перший штраф, і перші авто подорожі, зустрічі з велосипедистами що подорожують світом, новий велосипед, новий цікавий напрямок на роботі, і ще багато всього.
Але звичайно найважливішим було цього року народження доці Софії, і все що пов’язане з нею. Я відсамого її народдження, майже кожен день, який ми проводимо разом з нею, трапляється щось нове. Нехай це дрібничка, як перша посмішка, перше тримання голови, перший переворот на живіт, чи перший повзок, чи перший крок, чи перший звук “БУ”, це все приносить море радості.
І результуюче слайдшоу більшості з читачів буде нудне, але для мене і моїх рідних це та книга, яку ми пишемо своїми вчинками і яку можна прочитати. Скільки приємних речей я забув, а завдяки 365 згадав.
Переглядаючи кінцевий результат, я маю кілька висновків. Деякі кадри кажуть мені, ти правильно прожив цей день, а деякі кажуть, цей день не приніс навіть фотоспогада. І я розумію, що потрібно цінувати кожен день і старатись зробити так, щоб його було приємно згадати, а головне було що згадати, хоч знаю, що так не вийде. І я буду продовжувати 365. Можливо в іншому форматі, більш приватному, більш для себе, хоча думка про те, що в п’ятницю, мені будуть писати “Альо, де тиждень?”, звичайно працювала як копняк, до того щоб завжди мати фотоапарат і щось тай фоткати. Подивимся, як буде, але я однозначно хочу побачити наступного року, 6-хвилиний ролик про наше життя. Особливо, коли в ньому з’явилась доця.
Насправді сказати хочеться багато, але мої думки переганяють одна одну, і є ризик що перетворяться в суцільний незрозумілий нікому шум :). Тому ось результат.
З.І. Знаю що багато хто вже звик, раз в тиждень відкрити знайому сторіночку і переглянути черговий тиждень. Тому знаючи про наміри двох людей розпочати свої проекти 365, даю вам два лінка, і тим самим офіційно передаю естафету Lioniel та Владу. Успіхів вам в цьому починані. І пам’ятайте, що це варте того. Якщо ж ще хтось вирішив зайнятись проектом 365, то кажіть, зрадістю почитаю.
З.І.І. Трішки технічних порад для наступних 365ерів. Зразу оприділіться з форматом кінцевого результату, і і зразу на протязі року підганяте фотки під той формат. Мова навіть не про розшиення, а співвідношення сторін. Я про це не подумав, і маю купу чорних полосок. Ну то таке, головне не форма, а зміст :)
Ну от так завжди, спочатку метушня, метушня, а потім всі сидять і годину чекають до нового року. І щоб дармо не сидіти я вирішив закінчити логчіно цей рік в плані проекту 365. Загальний підсумок вже буде у 2011 році.
Гам. Доця вже пробує їсти сама. Вперто відбирає ложку, миску, і мавпує дорослих. Наразі не дуже виходить але це все ще попереду.
