Останні кілька місяців в нас вдома, в одній кімнаті, на підлозі зя'вились різні штучки-дрючки, фарби, глина, пензлі, дротики і т.д. Також поміж тих штучо-дрючок, я частенько почав знаходити свою дружину. Довгими вечорами, після приготування вечері для свого коханого чоловіка, вона сидить там і шось ліпить :). Результатом цієї ліпнини стають різні прикраси, які в більшості випадків йдуть у подарунки подружкам.
До чого це все, а до того, що Оксана созрєла для ведення блогу. Тут вступає в дію чоловік. Він ставить Вордпрес і починає з ним боротись. Але оскільки вже півтори року, я є користувачем і кастомізатором Джумли, з вордпресом ми не зійшлись характером. Отже представляю вам Zabahanka.com.ua. Я ще буду працювати над сайтом і доводити його до пуття. Але це вже повноцінне дітище, яке просто чекає, недочекається свого контенту.
Вопщім, Прашу любіть і жаловать…
2 коментарі
"Разом нас багато, нас не подолати,
ми не бидло, ми не козли,
ми двоколісні, сестри й брати "
Зовсім троха світлин
День вело…
Отже неділя, збір коло Оперного театру, бачу знайомі обличчя, бачу дуже багато знайомих облич ))). Стаємо на маршрут. Рухаємось мєдлєнно но увєрєнно. Проспект Свободи, пл.Петрушевича, Зелена, Сихівська, пр.Червоної Калини, Луганська, Стрийська, Сахарова, Коперніка, Словацького, площа перед універом Франка. Така наша доля :). Хтось підрахував що нас було 220 чоловік. Самий видовищний момент, коли колонна спускалась з Сихівського мосту на луганську. Десь є відео, як знайду викладу. Їхали всі чемно, окрім кількох молодих байкерів, у яких в сраці шило. Нас супроводжували ДАЇ, і це було весело, дивитись на стомленні лиця автомобілістів.
Було дуже файно. Люди бачили, що ми є, і нас багато. І нам потрібна їхня підтримка.
З.І. Також познайомились з Chrishoneybee, яка перед знайомством залізла жовто-бузковою плямою мені в кадр :). А тут мего-панорамко
2 коментарі
Старт
Отже, таке очікуване дійство як Вульки 2009 відбулось. І відбулось успішно для багатьох, але провально для мене. Все по порядку. Отже, стартую в другій шерензі. Там всі рвуть, і я дурний рву.
(…)
Прокоментуй!
На вихідних були на Закарпатті, трішки познімав відео. Думав наклкдати музику, так навіть ефектніше, але послухав звуки, передумав, так приємніше. Дивитись тільки зі звуком :)
З.І. На ютюбі можна подивитись в більшому розширенні.
2 коментарі
Цієї суботи, 23 травня 2009 року, відбудеться Львівська вуельта :). Вульки 2009. Запрошуються всі бажаючі взяти участь, або просто пофтикати :).
Багато інфи тут, а про минулорічні перегони, зовсім трохи тут.
6 коментарів
Знайшли 4-ох листу конюшину
P.S. Насправді знайшли 3 таких :)
2 коментарі
"Шось мудре…"
Світлини
Держи дистанцію 1,5 м
Такими словами нас провів шлагбаум Чернівецької автостанції. А тепер по порядку.
Недільний ранок, я тягнуся в своєму ліжку, а…. стоп ліжко не моє. Точно ми ж і Чернівцях. Файно :)
Підйом плотний сніданок, і ми вилазимо на двір. Сонце світит і не хмаринки. Нам на автовокзал. Пересікаємо парк, залазимо в тролейбус. До речі система купівлі квитків в Чернівецьких тролейбусах цікава. Хочете взнати яка, поїдьте подивіться. Приїздимо на автовокзал. Йдемо в касу.
(…)
2 коментарі
"Одного разу в місто на Пруті,
приїхали матраци вони мали на меті…"
Світлини
Крутити чи топтати…
Робочий тиждень обіцяв бути коротким :). Довгі вихідні, віщували хфайний вело відпочинок. Варіантів була купа. Проте мапи з погодою вносили свої корективи. В кінці кінців було прийняте важке рішення залишити роверики на спочинок вдома. Як потім стало відомо ми не прогадали :).
Отже п'ятниця, день праці. Цей день ми присвятили хатній праці, а також походу на вокзал по квитки. А їдемо ми цього разу в славне місто Чернауци.
Їдемо туди, щоб просто погуляти по місті, подивитись на побут, архітектуру, людей.
(…)
7 коментарів
Ось тут є моя статейка про подорож Арабатською стрілкою . Мабуть це не дуже чемно просити вас проголосувати за мене, тому я попрошу всіх кому цікаво перейти на той сайт почитати звіти і проголосувати за ті що сподобались :).
Прокоментуй!
"Головне не куди, і не скільки, а головне що разом…"
Мандрівниця (с)
Світлини
Intro
Погода і бажання пригод, протягом тиждня сприяли плануванню подорожі кудись, разом зі своєю половинкою. Пятничний вечір закінчився діставанням велотуристських причандалів. Багажники прикручені, сумки спаковані, батарейки зарядженні, їжа заготовлена. Тому вперед в люлю, аби вписпатись.
Давай бігом…
Встали в 6, бо о 8 потяг. Зібрались до 7. Вирішили ше потусуватись вдома, бись не сторчати на вокзалі. Ну і як на зло приїхали на приміський вокзал в 8:00. Потяг Львів – Лавочне о 8:02. Як відомо на приміському без квитка не пускають на платформу. але оскільки коло кас великі черги, а ми такі гламурні вело амігоси, "Давай бігом, і шоб наступного разу бистріше приїжав" – сказав дядько в синій фуражці, і відкрив нам браму :). Переживаючи що не встигнемо, я з дуру без всяких тих во, видер навантажений і важкий ровер в вагон, аж сам злякався який моцний :). Затягнув Оксанину лисицю і двері зачинились :).
Їхали ми аж в Миколаїв дністровський, що приблизно в 30 км від Львова. "Фу, матрацники" – скажуть люди. а я відповім, "Так, матрацники". Але насправді було кілька причин: для чого пхатись лишніх 30 км по трасі з важким трафіком; там ніц цікавого і це лишня трата часу і сил, краще вони будуть потрачені наступних 30 км.
(…)
19 коментарів
